Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Семенівське шосе
Ігор Проценко. Цвіт вишні
Вісник Таврійської Фундації. Випуск 9
Микола Братан. Зорі падають в моря
Молода муза. Випуск 1
Лист у вічність

Привіт!
Пишу тобі з нечуваним відчуттям щастя!!! Довго мучився, думав, чи знайду тебе, чи ти взагалі існуєш? А тепер я точно знаю, що ти є! Я радий, адже сьогодні, кілька годин тому, ти мені наснилася. До болю тендітна. Просто вишуканість. Мій ідеал. Ми познайомились і... майже з першого погляду закохалися. Ні, звичайно, один одному у цьому не зізнаючись... адже ми такі неординарні, неповторні. Ми – особистості: доволі незламні та стійкі у своїх переконаннях. Дещо схожі один на одного... Дещо відмінні один від одного. Але ми є! Є ти і є я. А відтак життя має сенс. Залишилось практично ніщо – знайти тебе. Це буде зробити відносно неважко, бо... я знаю де ти. Я точно знаю, де ти саме зараз. У якій галактиці... у сонячній системі... ба, я знаю, навіть, на якій планеті! Так, ти здивована, та я знаю, що саме зараз ти на планеті Земля... і, о ДИВО (!), я теж там. Чи, точніше, тут (?) … Лише песимісти скажуть, що знайти тебе нереально і що, мовляв, ця планета занадто велика. Не така вже вона й неосяжна... А враховуючи те, що я чітко пам’ятаю твій нічний образ... – ти не азіатка, і далеко не американка; можливо француженка, чи італійка, у тебе дещо від англійки... – я тебе упізнаю і обов’язково знайду!
Із наших розмов пригадую твій іспанський темперамент та німецькі очі. Враховуючи все це я вже зараз точно розумію, що Ти, моя Доле, європейка, а, точніше – слов’янка. Слов’янка до мізку кісток... Твої польські рученята доповнюють вишукані білоруські пальчики. Розкішне російське волосся і неповторна українська посмішка. Так, я тебе упізнав: ти – українка. Україна – менша, ніж планета чи континент... а враховуючи стрункі довгі південні ноги, загорілий кримський колір шкіри, твої поцілунки по-дніпропетровськи та полтавський акцент – припускаю, що живеш ти десь коло мене. Чи коло людей, котрі живуть коло мене. Словом, ось прямо зараз я встаю і йду тебе шукати... але благаю: не зупиняйся також. Шукай і ти мене. Бо, можливо, я помиляюся... знову... Або ти... зараз з іншим. Це все тимчасово і я в будь-якому випадку не засуджую тебе... Я тебе кохаю! Мій нічний образ. І... доки не знайду... прошу являтися мені уві сні щоночі.
До зустрічі, моє маленьке сонечко!
Навіки твої Віктор і я

Теми: 
Автор: 

Коментарі

Дуже гарно написали, Вадиме. Бажаю, щоб ваше кохання і реальне життя було не менш чарівне, ніж Ваші твори.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Яндекс.Метрика


Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)