Дунаєв А.М.

Муз. М.Баева
Умеренно

Сыграй мне песню на баяне,
Друг задушевный, дорогой…
Сыграй о поле, о лимане
И о любви, само собой!
Сыграй, как раньше, с перебором…
Чтоб песня за душу взяла!
Ну поведи же по просторам,
Где в травах ласковых земля!
Ну подними же в поднебесье,
На крыльях песни покачай…
Дай надышаться тем прелестьем.
Держи, держи, не опускай!
Веди, веди же за собою,
Держи без устали в плену…
Своей загадочной тропою
Веди в волшебную страну!

Муз. В.Стеренка
Стримано, душевно

І знову у мріях земля материнська,
Де хата старенька і верби журкі,
Гаї веселкові, стежини дитинства,
Як ті вишивані святі рушники.

Приспів:

А я народилась в Таврійському Краї.
Де щедро лунають душевні пісні…
Мене сповивали п'янкі дивограї
І крила для злету ростили мені!

Згадалися юності дні нежурливі,
Дзвінка косовиця й колюча стерня,
Ті помисли юні, високі й сміливі
І подорож дивна - кудись навмання…

Муз. В.Стеренка
Стримано, душевно

І знову у мріях земля материнська,
Де хата старенька і верби журкі,
Гаї веселкові, стежини дитинства,
Як ті вишивані святі рушники.

Приспів:

А я народилась в Таврійському Краї.
Де щедро лунають душевні пісні…
Мене сповивали п'янкі дивограї
І крила для злету ростили мені!

Згадалися юності дні нежурливі,
Дзвінка косовиця й колюча стерня,
Ті помисли юні, високі й сміливі
І подорож дивна - кудись навмання…

Муз. В.Соломка
Помірно, з почуттям

Я повернувся знов, село, до тебе,
І радість щира все єство пройма,
Бентежить душу і зринає в небо,
Як пісня долі - кращої нема!

Приспів:

І лине пісня чистого джерельця -
Земля красу і силу їй дала.
Співають просто від усього серця
Співочі душі рідного села!

Ось та стежина, що веде у поле -
Сховалася у трави, як в літа...
Не забувалася мені ніколи
Стежина ця, мов юність золота!

Приспів.

Муз. В.Соломка
Помірно, з почуттям

Я повернувся знов, село, до тебе,
І радість щира все єство пройма,
Бентежить душу і зринає в небо,
Як пісня долі - кращої нема!

Приспів:

І лине пісня чистого джерельця -
Земля красу і силу їй дала.
Співають просто від усього серця
Співочі душі рідного села!

Ось та стежина, що веде у поле -
Сховалася у трави, як в літа...
Не забувалася мені ніколи
Стежина ця, мов юність золота!

Приспів.