пісня

Gaudeamus
(Студентська пісня)

 


Gaudeamus
(Студентська пісня)

 


I знову стежка золотiє...


Уже бузки відрожевіли,
Прощальним дивом одцвіли.
Ми берегти любов не вміли,
Коли щасливими були…

Одмерехтіли наші весни…
Неначе згадка дорога.
І що лелеченьки принесли,
Давно згубилося в снігах…

Та є в житті велика сила -
Стрімкі любові береги.
Ти моє серце воскресила
У дні зимової юги…

І та немеркнуча надія
Іще горить, не відліта.
Де знову стежка золотіє
У наші зоряні літа…

Теми: кохання

I знову стежка золотiє...


Уже бузки відрожевіли,
Прощальним дивом одцвіли.
Ми берегти любов не вміли,
Коли щасливими були…

Одмерехтіли наші весни…
Неначе згадка дорога.
І що лелеченьки принесли,
Давно згубилося в снігах…

Та є в житті велика сила -
Стрімкі любові береги.
Ти моє серце воскресила
У дні зимової юги…

І та немеркнуча надія
Іще горить, не відліта.
Де знову стежка золотіє
У наші зоряні літа…

Теми: кохання

А стежечка бiжить вiд лiта...


Пора щемлива падолисту
Хвилює нас, любов моя.
І кружать журавлі над містом,
Де неба голубінь сія…

Приспів:
Осіннє диво шелестить,
Промінно так на сонці грає.
Мов струни хтось перебирає,
Так світиться ранкова мить…

А стежечка біжить від літа,
На ній уже з тобою ми…
Багряні спалахи на вітах
І не далеко до зими…

Приспів.

І павутинкою сріблиться
Далекий спомин дорогий.


А стежечка бiжить вiд лiта...


Пора щемлива падолисту
Хвилює нас, любов моя.
І кружать журавлі над містом,
Де неба голубінь сія…

Приспів:
Осіннє диво шелестить,
Промінно так на сонці грає.
Мов струни хтось перебирає,
Так світиться ранкова мить…

А стежечка біжить від літа,
На ній уже з тобою ми…
Багряні спалахи на вітах
І не далеко до зими…

Приспів.

І павутинкою сріблиться
Далекий спомин дорогий.


“Ти подивись у вічі ці солоні…”

* * *


Ти подивись у вічі ці солоні,
Скажи усе, що думаєш про них.
Ти подивись у вічі ці бездонні,
Скажи їм правду, стерплять все вони.

Cолоні очі. Вуста солоні.
І моря солоні долоні.

Ти посміхнись, в очах побачиш сонце.
Два стиглих сонця - неповторне "ми".
Ти подивись у вічі ці солоні
І відпусти чи міцно обніми.

Cолоні очі. Солоні скроні.
І моря цілунки солоні.


В’ячеслав Друзяка. Україна – мій біль і надія
Україна – мій біль і надія
Поезії та пісні
2010
Збірка поезій, пісень, перекладів поета та композитора української діаспори Чехії В'ячеслава Друзяки. У книжці також розміщена поема "Геноцид", присвячена трагічним подіям 1932-33 років в Україні.

Моїй любій дружині Марії присвячую
Теми: Україна, патріотизм, кохання

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 127 книг;
1,631 статей;
383 авторів.



Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини