Параскевич П.

3 лютого 2003 року відійшов у засвіти П. А. Загребельний (1924-2003). Подія ця глибоко вразила громадськість – письменників, читачів, друзів, рідних, близьких людей, громадські організації, пресу. З’явилося багато статей, а з часом і книги. “Літературна Україна” у колективному мате­ріалі “Слово на спомин душі” відзначала: “Він радо привітав незалежність, але неодноразово одним з перших застерігав націю від ілюзорних примар, якими новітні “вожді” заповзялися вкотре ошукати українську душу. Він був не просто високоталановитий – він був мудрий у найвищому сенсі цього поняття.

Образ південного степового краю - чарівної Херсонщини посідає вагоме місце у творчості Яра Славутича (справжнє ім'я та прізвище Григорій Жученко), який народився 11 січня 1918 року і перші 25 років жив на Україні, а надалі - в еміграції (Німеччина, США, Канада) і тільки після 1990 року знову відвідав батьківщину, був прийнятий у члени Спілки письменників України. Автор поетичних книг "Співає колос" (1945), "Гомін віків" (1946), "Правдоносці" (1948), "Оаза" (1950). У наступні роки виходять ще п'ять поетичних збірок, а також переклади, наукові праці.

Микола Іванович Степаненко – визначний український мовознавець і літературознавець. Він є доктором філологічних наук, професором, академіком АН вищої освіти України, ректором Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. М. Степаненко удостоєний багатьох іменних премій. Це автор низки відомих довідкових, енциклопедичних, публіцистичних праць, численних наукових статей.

Поява цих книг з’явилася напередодні знакового ювілею славетного міста України — відзначення 1 липня 2014 року першого 100-ліття Полтавського Національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка, який очолює відомий учений-мовознавець, літературознавець, публіцист і громадський діяч Микола Іванович Степаненко.

Упорядником нового видання є Микола Іванович Степаненко (14. 10.1958) – учений, мовознавець, літературознавець, доктор філологічних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти, ректор Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, автор понад 600 опублікованих праць, зокрема статей про творчість О.

«Надії та розчарування або метаморфози гривні» – так назвав одну зі своїх прозових книг В.Лопата. Хто ж він такий? Чи відомий вам? Йому належать також дві автобіографічні повісті «Десь на дні мого серця» та «Дорогу свою покажи мені, Господи» з посвятою «світлій пам’яті моєї мами Ганни Антонівни Лопати посвячую». Це відомий письменник, заслужений художник України (1979), лауреат міжнародної премії з екслібрису (Англія, 1989), лауреат Національної премії України імені Т.

Павло Параскевич: Хто ваші батьки і де вони народилися?

З Миколою Олександровичем Василенком я познайомився давно на одній із студентських зустрічей у Херсонському педагогічному університеті й відчув глибоку повагу й вдячність. Тоді відбувалась зацікавлена розмова про його творчий доробок, складний і нелегкий шлях у літературу.