пісні

Коли на сході обрій запалає,
Дихне світанок свіжим вітерцем,
Покличуть у мандрівки ріднокраєм
Маршрути понад синім Інгульцем, 

Легенди нам повідають місцеві
Кургани,  що пливуть із давнини,
В дібровах — довгожителі дерева, 
На пагорбах — шматочки цілини.

Відвідаємо мальовничі села,
Заплави й крутосхили Інгульця,
Розчистимо замулені джерела, 
Біля води посадим деревця.

Спить в степу сон-трава,
Вітерець ледве диха,
Колисанку співа
Вовченяті вовчиха
І сорока до сну
Склала стомлені крила.
Вона дуже смачну (Двічі)
Діткам кашку зварила.

Сорочата малі
Під її колисанку
У високім гіллі
Будуть спати до ранку.
Вже пора тобі теж
Спати,  любе дитятко.
Уві сні підростеш,  (Двічі)
Станеш дужим,  як татко.

Я прийшла до вас,  малята,
В дитсадочок в добрий час.
Новорічне гарне свято
Зустрічаю серед вас.
Зустрічаю,  зустрічаю, 
Зустрічаю серед вас.

Запашна,  струнка,  зелена,
У яскравому вбранні.
І дзвенять навколо мене
Ваші радісні пісні.
Ваші гарні,  ваші гарні, 
Ваші радісні пісні.

Кольоровим світлограєм
Лине музика,  і ось
Маскарад розпочинає
Краснощокий Дід Мороз.
Краснощокий,  краснощокий, 
Краснощокий Дід Мороз.

Спи, моє любе малятко,
Час відпочинку добіг.
Вже повкладалися спатки
Гномики в ліжках своїх.

Спить чарівна Білосніжка,
Тиша довкола німа.
Хатка на курячих ніжках
В темній діброві дріма.

Ніченька вкрила собою
Рідні таврійські степи...
Янгол схиливсь над тобою –
Спи,  моя радосте,  спи.

Місяць заглянув у шибку
І крадькома крізь вікно
Сипле в акваріум рибкам
Зоряне жовте пшоно.

Я ще трохи підросту.
Стану капітаном.
Корабель свій поведу
Морем-океаном.

Будуть заздрити мені
Хлопчики й дівчата,
Як в підводному човні
Припливу на свято.

Привезу для малюків
Прямо з дна морського
Двох колючих їжаків, 
Краба й восьминога.

Я для тебе вмілими руками
Буду все робити залюбки:
Золотими вишию нитками
Сонце і пшеничні колоски. (Тричі)

Гай зелений,  ніжні квіти в лузі,
Навіть соловейкові пісні
Для своєї любої матусі
Вишию на білім полотні. (Тричі)

Нашу річку вишию,  лілеї
І стрункі тополі край села...
Хочу,  щоб в матусеньки моєї
Посмішка щаслива розцвіла. (Тричі)

Здрастуй,  дощику травневий,  здрастуй!
Упади на землю з висоти.
Всі ми у турботах,  тож,  будь ласка,
Разом з нами потрудись і ти. (Двічі)

Прошуми ланами і лісами,
Дай води напитися землі.
Переймися добрими ділами.
Спільну нашу радість розділи. (Двічі)

Пагінцеві дай налитись соком,
Квітові – у зав’язь перейти,
В річку влийся і з її потоком
Весело турбіни покрути. (Двічі)

У веселої Весни
Три сини-веселуни.
Йдуть слідком один за одним
Нерозлучні братани.
Крізь зимову каламуть
ІІроклада матусі путь
Старший син,  його зазвичай
Люди Березнем зовуть.

Від долин до верховин
Весь у квітах другий син.
І за це на Україні
Здавна Квітнем зветься він.
Над роздоллям буйних трав
В небі перший грім заграв.
Син молодший розповився,
Травнем люд його назвав.

Заясніла далина –
Йде до нас Весна-Красна,
Разом з нею – три сини,
Три сини-веселуни.