Публіцистика

Голод... Різні думки спадають, коли чуєш це слово. Наше покоління не знає, що це таке. Ми маємо вдосталь їжі й не замислюємося над тим, що їстимемо завтра. Коли чуємо слово "голод", уявляємо порожній холодильник, неприємне відчуття в животі, шалений апетит... Але не те, що уявили б люди, які пам'ятають страшне лихо сорок сьомого, а ті, що пережили тридцять третій, не захочуть, можливо, і згадувати.

Голодне лихоліття, яке випало на долю українського народу, найболючіше зразило дітей. Вони виявилися найменш захищеними, не брали участі у колгоспному виробництві, а відтак не одержували рятівних 100-300 грамів хліба на працюючого. За переписом 1926 року , діти віком до 14 років становили 38 % сільського населення, тобто більше його третини. Дітей віком до 4 років виявилося 16% - тобто у голодний 1933 рік їм мало виповнитися по 10 років. Та не судилося.

Командир крейсера «Очаків» ^[1]

Смерть за ідею – доля почесна.

Правда з престолу диявола скине!

Хай нас огорне сила чудесна.

Згине багато – слава не згине!

Це клуб творчих людей, де шанують традиції літературної Херсонщини, Херсонської Таврії. В «Елінгу» кожен член клубу прагне до нових літературно-творчих звершень.
Літературний клуб «Елінг» достойно зустрічає 30-річчя від дня свого створення – 22 січня 1987 року.

ДНР і ЛНР – це капкан, розрахований на окупацію всієї України. Він же буде й капканом для Росії.

Гарячі голови вимагають, аби президент оголосив: «У нас не внутрішній конфлікт, а повномаштабна війна з Росією!»

Ні, шановні, саме цього Путін і домагається, саме це і провокує. Тоді він на весь світ заявить: «Україна оголосила Росії війну! Росія захищається! Ми лише гуманітарну допомогу возили в Україну, а вона агресор! Дамо агресору відсіч! Вводимо свої війська, щоб захистити мирних жителів Донецька».

Хто се? Чий голос щоночі просить: "Хлібця! Хлібчика дай! Мамо, матусю, ненечко! Крихітку хлібця". Хто водить за мною запалими очима-криницями, очима, у які перелилися всі страждання, муки й скорботи роду людського і розпинає душу мою на хресті всевишньої печалі? Чий же це мільйоноголосий стогін у мені? Хто щоночі будить, стогне, квилить, плаче і веде у холодну ріку, де розлилися не води, а сльози мого народу? У ній ні дна, ні берегів…

День знань Херсонська філія Видавничого Центру «Просвіта» зустріла виходом у світ книги Валентини Коваленко «Літопис Інгулецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Білозерської районної ради Херсонської області» (до 50-річного ювілею).