Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Василенко. Лаодика - царица Селевкидии
Сонце на рушнику
Вісник Таврійської фундації. Випуск 11
Інна Рижик-Нежуріна. Мить
Любов Єрьомічева. Дев'ятнадцать
Вивчення творчості Яра Славутича в школах Херсонщини
Анастасьєв А.М.
В житті важлива кожна мить // Анастасьєв А.М. Просто життя. — К.-Херсон: Просвіта, 2013. — С. 62-63.
В житті важлива кожна мить
На пострадянському дереві виросла і молодо забуяла на весняних вітрах перемін нова віть тисячолітнього народу. Знайомлюся з представницею першого дорослого покоління незалежної держави і мимоволі перефразовую відомі слова класика: Я знаю — Україна буде, я знаю — їй процвітати, якщо у неї є такі люди!..
Юна за віком Наташа Богун ділиться досить зрілими і виваженими думками. Більшість її ровесників ще шукають себе у вирі не простого сьогодення, а вона вже знайшла свій шлях, своє місце під сонцем. Напевне, витоки її енергії — у глибинах родоводу, бо хіба ж не володіли природним відчуттям завзяття та гармонії ті, хто дав їй у спадок горде прізвище. І як при цьому не згадати турботливого і працьовитого батька Олексія Олександровича, безмежно добру людину, вправну рукодільницю бабусю Валентину Павлівну, обдаровану талантом поетеси, вчительку за професією матусю Світлану Миколаївну. Ці рідні люди були і залишаються для дівчини прикладом наполегливості, витривалості та добропорядності.
Хто не пам’ятає шалені дев’яності роки минулого століття? Саме тоді, школяркою, Наташа усвідомила, що у дорослому житті на неї не чекають безтурботні, безхмарні дні. Коли відлунав у школі останній дзвінок, постало невідворотне питання: “Що далі?” Думку про вищу освіту довелося відкласти на потім, адже родина Богунів, як багато інших, перебивалася з копійчини на копійчину. Світлана Миколаївна по півроку не отримувала у школі зарплату, а бабусі і татові, інвалідові третьої групи, видавали щомісяця лише половину мізерної пенсії. При вступі ж до вищого учбового закладу, окрім хабара треба було б платити за навчання значні кошти...
Рятівним у такому становищі стало професійно-технічне училище, до якого з атестатом за середню освіту пішла вчитися на швачку. Паралельно здобувала і вищу освіту. Навчаючись у профтехучилищі, вступила на заочне відділення Київського Національного Університету й отримала диплом технолога-дизайнера.
Тепер — скоріше б на власний хліб! Проте влаштувати самостійне життя виявилося не просто. Почалися поневіряння: Херсон, Київ, Кривий Ріг... Знаходилася робота — не було житла. Зароблених грошей не вистачало на оплату найнятих квартир. І тоді згадалося філософське повчання східних мудреців: “Якщо гора не йде до Магомета, то нехай Магомет піде до гори”. Налагоджувати власну справу взялася у рідному районі.
Небагато часу минуло відтоді, як у Великій Олександрівці почало працювати швацьке ательє “Наташа” і добра слава про його майстринь покотилася степовими селами сусідніх Бериславського та Високопільського районів. Двері не зачиняються від замовників у невеликому орендованому приміщенні, де рукодільничають разом з Наталею швачки Ірина Яцкович і Оксана Суржанська. Ексклюзивне пошиття жіночого і чоловічого одягу, професійне прасування, художнє штопання, ремонт шкіряного одягу та дублянок — неповний перелік послуг, які надаються клієнтам.
Позитивні зрушення у побутовому обслуговуванні населення стало помітним явищем у районі. Те, що свого часу занедбали та зруйнували наділені владою мужі, доводиться тепер відроджувати молодим. До речі, нещодавно Наталка Богун одружилася теж з молодим підприємцем Іваном Сокиркою, який організував цех по виготовленню вікон, дверей та інших столярних виробів.
— Тепер нам удвох легше здійснювати свої задуми, — говорить майстриня.
Молоде подружжя заощаджує кошти, щоб побудувати приміщення, де можна буде розмістити крамницю власних виробів, значно розширити виробництво, надаючи землякам побутові послуги і створюючи робочі місця для безробітних. На кредити в банках не розраховують, пам’ятаючи народну мудрість про лихваря, який спочатку дає сорочку, а потім здирає разом з шкірою. І хоча при нинішніх податках і тарифах накопичувати кошти досить складно, Наталка з Іваном виділяють певні суми для благодійності. Ось і тепер молоді підприємці збираються відвідати Калінінську школу-інтернат з подарунками та гостинцями для дітей-сиріт...
Наполегливість, з якою вони ідуть до мети, не залишають жодного сумніву — все збудеться. А ще додає віри їх девіз: “ніде і ні в чому не розмінюватися на дрібницях”. Якщо для багатьох підприємців час — лише гроші, то для Наталки з Іваном — це, передусім, улюблена справа, можливість повноцінно жити серед людей і для людей. Тому й дорожать вони кожним днем, тому і важлива для них кожна мить у житті...

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,508 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)