Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Леонід Куліш. Зізнання
Анатолій Анастасьєв. Борозенське - це з-під лемеша
Ігор Проценко. Мої дороги
Микола Швидун. Стою на перехрестi
Алла Флікінштейн. Перша сотня
Микола Василенко. Сердце - не камень

Каляка М. Я пам’ятник воздвиг...: Історія одного вірша // Каляка М.М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — К.– Херсон: Просвіта, 2012. — С. 163-165.

Я пам’ятник воздвиг...
Історія одного вірша

— Пішли, пішли до твоєї Кошової! — тягне мене мій сусід, коли я повернувся додому після довгого відрядження, замість того, щоб випити склянку горілки. — Я покажу тобі... Побачиш.

Він знав, що я в юності любив стояти вечорами при зорях на дерев’яному, наплавному мосту, який багато років слугував острів’янам, бо ж бетонний був недобудований через Першу світову війну.

І, раптом, залізобетонний! Високий, міцний.

Товариш розкинув руки:

— Я памятник себе воздвиг нерукотворний!

— До нього вік людська не заросте тропа, — додав я.

— Вознесся выше он главою непокорной, — не заспокоювався друг.

Я знову доповнив:

— Александрійського стовпа.

Олексій подивився на мене. Промовчав.

— Прекрасна споруда, — сказав я. — Можеш пишатися. Це, здається, друга велична будова в Херсоні після портового елеватора. — Тоді ще не було мостового переходу через Дніпро.

Товариш схилився на поручні. І тихо проказав:

— Нет, весь я не умру — душа в заветной лире

Мой прах переживет й тленья убежит.

Я знову докинув:

— Ні, я не ввесь умру. У лірнім заповіті

Душа переживе видимий мій кінець.

— Пушкін? Українською! Не чув. Звідки?

— Друже, — сказав йому, — ми багато чого з тобою не чули. Вірш переклав Микола Зеров. Пушкін, Шевченко, Міцкевич входили до першого ряду поетів, яких любив і цінував український класик.

— Так, це дуже цікаво. Виходить, є багато таємниць у світі.

— Маєш рацію, — кажу. — Маєш. А щоб відкрити для себе усе заховане, треба вчитися, багато читати. Пушкіна переспівав не тільки Зеров, а й видатний поет сучасності Максим Рильський:

 

Я пам’ятник воздвиг собі нерукотворний,

Тропа народна там навіки пролягла,

Олександрійський стовп, в гордливості незборний,

Йому не досягне чола.

Ні, весь я не умру, я в лірі жити буду,

Від праху утече нетлінний заповіт...

 

Вечір був весняний, квітневий. Херсон готувався до травневих свят. На заводі ім. Куйбишева розцвітчувалися вогнями риболовецькі сейнери, у пірса Комінтерну, на тихих хвилях гойдався тільки-но збудований озерного типу трамвай. Порт, місто сяяли тисячами рукотворних зірок.

— Як гарно, — розчулився товариш.— Незборимо все. Стоп. Як я пам’ятаю, Пушкін приклав епіграф до свого вірша.

— Так, кажеш діло. То початкові слова оди Горація, давньогрецького поета “Я воздвиг пам’ятник”. Ломоносов першим приступив до нього. Затим російський поет — Державін. Ось як виглядає державінський четверо-вірш:

 

Слух обо мне пройдет от Белых вод до Черных,

Где Волга, Дон, Нева, с Рифея льет Урал,

Всяк будет помнить то в народах неисчетных,

Как из безвестности я тем известен стал.

 

— Здорово. А у Пушкіна як цей куплет?

— У Пушкіна? Ти що, забув?

Слух обо мне пройдет по всей Руси великой…

— А у Горація як? У Горація? Чи є український переклад?

— Звичайно. У 1982 році Андрій Содомора подарував Україні багато творів античних і латиномовних поетів. Серед них і Горацій:

Звів я пам’ятник свій. Довше, ніж мідь дзвінка,

Вищий від пірамід царських, простоїть він...

 

— А отой, отой, — зірвався товариш. — Де тунгуз, друг степей...

— Є й таке:

 

Часу біг коловий — в прах не зітре його.

Смерті весь не скорюсь...

 

— О, сила, — робить висновок Олексій. — Наша мова, виходить, не гірша за інші. Теж вміє вбирати найвлучніші вирази.

Додаю йому слова Рильського:

 

Мужай, прекрасна наша мова,

Серед прекрасних братніх мов...

 

Десь у річковому верболозі весело затьохкав соловейко.

— Боже! — і я вже не стримався. — Який у нього дивний голос! Ніжний, глибокий, душевний. Так і озивається ласкою, щирістю...

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,508 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)