Василенко М.О.

Перевод с украинского Николая Касьянова.

 

Пройшли роки, мов хмари над ріллею,
Промчав, як вітер, швидкоплинний час,
А він іде на повний зріст землею,
Надихує ідейним словом нас.

І наші душі сповнені наснаги,
І чорнотроп не заблукав у млі.
Колишуться блакитно-жовті стяги –
Висока суть праотчої землі.

Він вигострив нам серце голосами
Своїх пісень, що здивували світ.
І день новий лопоче прапорами
На княжих вежах Золотих воріт.

В історичному романі Миколи Василенка "Уламки імперії" відтворені події середини III ст. до н.е. - часу перерозподілу спадщини Олександра Македонського.
Роман написаний гарною мовою, читається легко.
Автор через життя героїв - історичних осіб та вигаданих персонажів - малює переконливі картини віддаленого минулого.

 

---

 

Про роман М.О.Василенка "Уламки імперії": 

Художнє оформлення заслуженого художника України Марії Шнайдер-Сенюк

До книжки увійшли віршовані казки про мужність і справедливість, неповторну красу краєвидів рідної землі і патріотизм, кмітливість і щирість; звеличуються працьовитість, злагода людей і подвижництво творчого духу, а висміюються зажерливість, егоїзм і зарозумілість.
У казках фігурують давні лицарі Київської Русі, князі та богатирі, а також кращі представники простих людей.

 

ТАВРІЙСЬКІ МЕМУАРИ

 

 

Микола Василенко

 

Штрихи до біографії Григорія Кочура

 

ПОЕТИЧНА ГАЛЕРЕЯ

Микола Василенко

Яр Славутич

Cтояли ночі перед ним, -
Життя вузли в'язало.
І застеляв дорогу дим,
І сліз було немало.

Здіймалась хвиля до небес,
Його сторчма котила.
Здавалося, що світ увесь -
Одна-страшна могила.

Але в захланну каламуть
Себе він чув добряче:
На пробу міць твою беруть, -
Терпи! Тримайсь, козаче!

І він тримався, позаяк
Нова манила днина -
Потужний спалахом маяк -
Розкована Вкраїна!

На горі стояла хата —
З діда-прадіда горбата.
І були в горбатій хаті
Миски й глечики горбаті,
І горбатий чорний кіт,
І сусідка, і сусід,
І вухате цуценя,
І грайливе кошеня,
І пеклися у печі
Горбопишні калачі.

Тільки діти у тій хаті
Проживали не горбаті.
Всі ставні були й вродливі,
Мов дубочки трепетливі.

 

 

Відійшов у вічність колишній багатолітній політичний в'язень совєтських гулагів, постійний автор часопису "Сибірські гулаги - Херсонські степи" та інших видань, у тому числі і "Визвольний шлях", що виходив у діаспорі, поет, педагог, лауреат журналістської премії ім. Петра Полтави, шанована людина Євген Петрович Дацюк.

Євген Дацюк палко любив рідну землю і свій народ, виступав проти несвободи, соціальної і національної несправедливості.