ЖАР-ПТИЦЯ
Мені співала мати про жар-птицю,
Вишин володарку, пестунку хмар.
Вона минає зерно і криницю,
Лише вночі клює Волосожар.
Бувало: смеркне; стомлений балками,
Я на подушку голову кладу;
І мати гладить теплими руками,
Співні казки складає доладу:
"В далекім краї, в царстві золотому,
У недоступній людям далині,
Де навкруги - ні дерева, ні дому,
Ховають щастя скрині кам'яні.
Та в час, як жевріють зірок отари
І висить місяць вигнутим мечем,
До скринь жар-птиця прилітає з хмари