Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Анатолій Суганяк. Атом любові
Микола Братан. Зорі падають в моря
Микола Братан. Їде батько Махно
Іван Немченко. Шевченкова офіра
Вісник Таврійської фундації. Випуск 11
Газетні замальовки 1929-го року

"- Техніком на громадських роботах у Бериславському районі являється бухгальтер райвику Шевченко. В техніці він аж нічого не розуміє, а одержує 50 крб. на місяць. За що?

Хенкин".
("Наддніпрянська правда", 21 травня)

*************

"- Заїжджий двір Бериславського сельбуду зовсім зруйнований, нема чистих кімнат. Сельбуд багато уваги вділяє біліярдній, а заїжджому двору - ні. А що важливіше?

Спостерігач".
("Наддніпрянська правда", 21 травня)

 

*************

"ПРО РОБОТУ "ЛЕГКОЇ КІННОТИ"

…Бериславська "легка кіннота" виявила в с/г [сільськогосподарському] товаристві низку зловживань: видачу непротруєного засівматеріялу; видачу засівматеріялу службовцям, що не мають землі; видачу засівзерна колишнім людям - позбавленим прав; низку розтрат та ін. Те ж саме було виявлено і в сільраді, наслідком чого правління товариства переобрали, голову виключили з партії, а голову сільради та інших - віддано під суд.

По всіх сільськогосподарчих товариствах Бериславського району зроблено наскоки та дано вказівки. Майже по всіх млинах перевірено справу здачі мірчука. Сільради де є осередки, також перевірені. Крім цього ще багато наскоків проведено по інших установах…"

("Наддніпрянська правда", 22 травня)

 

*************

"МЕНІ НІКОЛИ

Так часто відповідає лікар Бериславської лікарні відвідувачам і годує їх "завтраками". Випадок із хворим селянином, що приїхав за 20 верств і його не було прийнято - обурив селянство. Хіба лікареві до лиця бути бюрократом?

Око".
("Наддніпрянська правда", 26 травня)

 

*************

"ЧИ ДІТЕЙ УЧИТИ,
ЧИ З ХРЕСТОМ НА ЦВИНТАР ХОДИТИ?

Хто, як не радянський учитель, повинен кликати наймита, бідняка та середняка вперед - од старого, наскрізь прогнилого побуту? Хто, як не радянський учитель, повинен розсіювати релігійні забобони? Хто, як не радянський учитель, мусить боротися за нову людину, за новий, здоровий побут?

На жаль, частина нашого вчительства сама ще не позбулася релігійних забобонів?

Року 1918 з німецьким військом на Україну прийшов Цінсер Р.К. - австрійський офіцер, - та й залишився в Качкарівці. Радянська суспільність довіряє Цінсерові виховувати дітей. Він учителює. Завідуючи Качкарівською 7-ми річкою, він не добивсь активного впливу на дітей у справі антирелігійного виховання, а своїм дітям дозволяв ходити до церкви. Це обурило учнів і зірвало анти пасхальну кампанію в стінах школи. Тепер Цінсер завідує Горностаївською 7-річкою. А оце недавно приїздив до Качкарівки, де ходив до церкви, а потім і на цвинтар - тещу свою ховати з хрестами.

Оце тобі радянський учитель!

Толя"
("Наддніпрянська правда", 30 травня)

 

*************

"ЧИ БУДЕ ТЕЛЕФОН?

Це питання хвилює не одного з одвідувачів клієнтів поштового агентства радгоспу "Червоний маяк". Такий великий радгосп, а телефоного зв'язку з районом або округою нема.

Колись думали провести, але тільки думали й нічого не зробили.

Радгоспу конче потрібний телефон, бажано було б, щоб окрфілія висловила на це свою думку.

І.П."
("Наддніпрянська правда", 31 травня)

 

*************

"Світла зірка

З ПОПОМ ТА ГОРІЛКОЮ

Бериславський СОЗ "Світова зірка" активно бореться за врожайність, та не так, як треба. Інші кличуть на допомогу агронома та книжку, а наш СОЗ - попа та горілку. Зібралися в хаті члена товариства Ігоря Прилипки та й давай вкупі з попом молитися за врожай.

Почув про це голова другого СОЗу - Кравченко К[и]рило - побіг до адмінвідділу: "Світла зірка" матиме врожай - дозвольте й нам з попом піти в степ"!

Тимчасом голова "Світлої зірки" з радощів після молебню так напився, що плентаючись до свого СОЗ'у звалився в глинище. Ледве відшукала його там жінка, а відшукавши - добре почастувала кулаками й ногами".

("Наддніпрянська правда", 2 липня)

 

*************

"НА ДОПОМОГУ ПАРТІЇ ТА РАДВЛАДІ

Відбувся зліт районової організації юних піонерів Бериславщини. На зліт прибули представники від усіх загонів району. Всього було 70 душ.

На зльоті піонери відмітили "активну пасивність" громадських організацій в піонерроботі. Це стосується до споживчої кооперації, сільсько-господарських товариств та деяких профспілок.

Представники округових та районових організацій, вітаючи піонерів, торкнулися завдання піонерських організацій в справі допомоги в роботі радвлади і партії. Відмічена участь піонерів у цій роботі.

Представник від піонерів запевнив, що і надалі піонер-організації будуть стійким помічником партії та комсомолу. Для кращої допомоги партії та комсомолові, загони влаштовують поміж себе змагання.

Зліт піонерів шле своє палке вітання всім піонерам Херсонщини та закликає всіх піонерів до активної участи в допомозі реалізації завдань радвлади та партії.

А.Бородін"
("Наддніпрянська правда", 13 липня)

 

*************

"КОЛИШНЯ ЛЮДИНА

Великий землевласник Крупиця Олександр Антонович мав велику економію верстов за 13 від Бериславу. Тепер працює в ОкрЗУ за техніка.

Цікаво, хто цього старорежимного поміщика, що експлуатував не одну сотню наймитів, улаштував на роботу.

Може цим зацікавиться комісія чистки радапарату?

М.Філя"
("Наддніпрянська правда", 17 липня)

 

*************

"УСІ ЛИШКИ - ДЕРЖАВІ

На куркульську агітацію відповімо 100% виконанням пляну хлібозаготівель.

Недавно в Бериславі відбулася нарада голів СОЗ'ів та комун району. Три питання стояли на повістці денній: уборка хліба,хлібозаготівлі та осіння сівба.

На нараді виявилося, що куркулі вже починають де-не-де агітувати проти хлібозаготівель, мовляв, "усе заберуть, нічого не лишать". Куркуль хоче хоч на цьому зіграти. Біднота й середняцтво на всякі брехні ворогів не піддається.

Нарада постановила: всі товарові лишки здати державі до 10 серпня, допомогти в обмолоті бідноті, восени засіяти 75% площі пшеницею, решту - житом, після уборки негайно перевести лущення стерні.

Хлібозаготівлі ми повинні виконати дружньо. Жодного фунта спекулянтові.

Новий урожай - тільки до закромів держави.

Проноза".
("Наддніпрянська правда", 19 липня)

 

*************

"РІВНЯЙТЕСЯ ПО ТЯГИНЦІ

На загальних зборах КНС та сільради біднота й середняцтво постановили: жодного пуда зерна не продавати приватникам, все зерно везти до кооперації.

На зборах виступило й декілька куркульських підлабузників, що намагалися зірвати постанову бідноти. Особливо відзначився підлабузник Гуга, що кричав:

- Годі вам іти проти куркулів та спекулянтів; їх у нас немає.

Але збори не піддалися закликам Гуги. Наймит Котенко перший постановив здати державі 50 пудів жита та закликав усіх селян іти за його прикладом.

Тягинська сільрада постановила викликати Бериславську сільраду здати державі хліб не пізніше 10 серпня.

Проноза"
("Наддніпрянська правда", 24 липня)

 

*************

"УПОРЯДКУЙТЕ БЕРИСЛАВСЬКУ ПЕРЕПРАВУ

На переправі Берислав - Кахівка колись був паром. Потім його кудись забрали на ремонт і переправою зайнялася артіль човнарів.

Це не переправа, а якась пекельна мука. Крім того, що артіль дере кожу, вона зі своїми човнами примушує витрачати на "переправу" багато часу і нервів.

Затримується переправа людей, а ще більше сільськогоподарчий реманент, час та інше, який так сильно потрібний, особливо зараз, підчас жнив.

Треба, виявити хто затримує ремонт парому, та як най скоріше впорядкувати Бериславську переправу.

Д."
("Наддніпрянська правда", 1 серпня)

 

*************

"БЕРИСЛАВСЬКІ КОЛГОСПИ ГОТОВІ ЗДАТИ ЛИШКИ

Комуна "Червоний прапор" почала молотьбу. Хліб з під молотарки йтиме до склепу Козацького Т-ва СОЗ "Вільний труд" на пос. Раковському і комуна "Маяк Ілліча", також, не пасуть задніх - теж молотять.

Важкувато: одночасно йдуть жнива, молотьба, злиття 4-х колоб'єднань у одну нову величезну комуну, яку гадають "охрестити" - "С.Г. комуна ім. Сталіна".

Комунарам частенько доводиться не спати круглу добу, але дух бадьорий, міцний, вони заявляють:

- Робим, не для когось, а для себе і для нашої держави. Що поробиш, як треба. Можливо колись іншим разом відпочинемо, як буде вільніше…

Робота йде весело!

Шкода, що агрономії в районі малувато, не може вона гаразд обслуговувати населення. У такому ж приблизно стані і більшість колгоспів дрібних.

Не скрізь проведено апробацію масивів чорносортних засівів, з шкідниками не гаразд.

Багато скосили ховрахи, кажуть селяни - ми їм що уже не робили і виливали, і труїли, а вони набігають і набігають… багато пропало від гесенки, шкоде тля, іржа, а .., що робити з лучним метеликом! (Обов'язкова постанова є - треба виконувати, а не лише читати її).

Колгоспи мусять подати приклад, як господарювати, треба шкідника вимести з наших ланів.

Комунари й колгоспівці нумо за хлібозаготівлі - всі лишки державі!

Агроном".
("Наддніпрянська правда", 3 серпня)

 

"КУРКУЛЬНЯ ЧИНИТЬ ОПІР

Прикидаються бідняками

Як тільки почалися хлібозаготівлі й підготовка до осінньої засівкампанії в Зміївці, куркульська частина села всіляко старалася загальмувати цю роботу.

- В нас хліба нема… Самим нічого кусати.

- Сіятимемо краще жито… Пшениця гине.

Коли ж проти цих розмов виступили бідняки й свідомі середняки, куркулеві довелося замовкнути. По Зміївці плян хлібозаготівель виконано, жваво йде передплата на позику індустріялізації, озимий клин повністю законтрактований.

А ось у Дрімайлівці, де комісія по хлібозаготівлях разом із куркулями кричить:

- "В нас нічого нема. Ми не можемо нічого дати" - хлібозаготівлі на мертвій точці, не зважаючи на те, що Дрімайлівка економічно міцніша за Зміївку. Тут куркуль ще міцно тримається. Коли запропонували куркулю Лященкові взяти позику, він, прикидаючись мало не жебраком, відмовився: "нема, люди добрі, з чого платити", в той час як бідняки взяли позики по 5 крб.

В Дрімайлівці майже всі організації під куркульським впливом і тому завдання влади "з успіхом" провалюються.

Треба вигнати підкуркульників із сільради й комнезаму. Біднота й середняцтво мусить дати відсіч глитайні.

Спостерігач".
("Наддніпрянська правда", 11 вересня)

 

*************

Комуна американців "Червоний прапор"

"ТАМ, ДЕ КНЯЗЮВАВ ТРУБЕЦЬКИЙ

На крутім скелястім березі Козака, одного з численних допливів Нижнього Дніпра, стоїть замок-палац колись родове гніздо князів Трубецьких. Тут же і економія Козацьке.

З тераси палацу розгортається чудовий краєвид. Широкий Дніпро і його безкраї, вічно зелені плавні.

З лівого боку видко Берислав. Напроти нього крізь сиву млу бовваніє Кахівка, а прямо через Дніпро видно: Основу, Ключову, Лугову, що потопають у зелені. Тут, на цій терасі, тихими, літніми вечорами любив сидіти старий князь Трубецький, а навкруги його веселилось товариство, гриміла музика і легесенькі пари пливли в вихорі чарівного вальса.

А там, далеко за економією, на вигоні, через усю ніч до світанку коло величезних завбільшки за 4-х поверховий будинок скирт гули молотарні гарнітури, намолочуючи сотні тисяч пудів пшениці, а сотні гарб і вдень і вночі, не вгаваючи, звозили в князівські вимбари золотаве зерно.

Тепер у родовім гнізді князів Трубецьких заснувалася американська трудова комуна "Червоний Прапор".

Тихими літніми вечорами на терасі князівського палацу буває велике пожвавлення. Кремезні й веселі американські комунари, умившись і переодягнувшись після денної роботи, сидять гуртками на терасі. Відпочивають, милуються чудовим краєвидом і розмовляють про свої справи. Говорять про врожай, про силос, про вівці, про трактори і про останнє зібрання осередку. У кожного в зубах люлька, а на коліні - газета.

А молодь тимчасом сидить у клюбі, працює в гуртках, читає і вчиться. Тут ви почуєте всілякі мови й побачите людей ріжних національностей. Тут стрінете чистокровного янки із Фріско (Сан Франциско), ірляндця, мадяра, німця, поляка, чеха і українця з Волині.

Всі, кого колись гнали з рідної землі гніт поміщика, експлоатація фабриканта і сваволя чиновника - тікали до "вільної" Америки. Але час перемінився, і тепер, навпаки - спостерігається зворотне явище: всі ті, що нездолають витерпіти експлоатацію і гніт Фордів і Гуверів, тікають до Країни Рад, де робітники й селяни самі є хазяїни фабрик і землі.

1923 року на Україну приїхала перша група - 56 американських комунарів, що утворили комуну "Червоний Прапор". За розпоряджень Наркомзему, комуну поселили в радгоспі - колишня економія князя Трубецького. В комуні нарізали 1260 десятин землі. Американці привезли з собою увесь потрібний реманент: 7 тракторів, 8 снопов'язалок, 4 косарки, 3 сінокосилки, 3 молотарки, 7 тракторних плугів, 5 звичайних. При чому, всі привезені машини були зроблені за останнім словом американської техніки. Це було велике видовище для околишніх селян, коли ці веселі, кремезні, приїжджі робітники, що розмовляли якоюсь незрозумілою мовою, почали підіймати цілинні, десятки років незачеплені перелоги і обробляти їх навезеними машинами.

Дивитись на роботу американців сходились з усієї околиці верстов за 20-30.

- Оце так техніка, - говорили сивобороді діди, похвально похитуючи головами.

Американці працювали, робили пари, сіяли пшеницю, ячмінь, кукурудзу, розводили сади. В подальші роки до комуни приїхали нові партії американців. Вони привезли нові машини, і життя в комуні закипіло.

Тепер населення уже складає 172 чоловіки. Кожна сім'я займає 2-3 кімнати, як у кого, скільки сім'ї, не жонаті живуть у гуртожитку.

З раннього ранку всі виходять на роботу: в поле, в майстерні, в сад, на молочарню. Дітей одводять у ясла. О 12 годині всі йдуть у спільну їдальню обідати.

Вільні години члени комуни проводять у клюбі, займаються громадською роботою або самоосвітою. Все дитяче населення комуни - піонери. В комуні є сільбуд, театр, кіно, бібліотека й радіо. При сільбуді працюють гуртки, в які втягнено й селян сусіднього села - Козацького і наймитів радгоспу Укрвинуправи.

Комуна "Червоний Прапор" - є одна із найзразковіших наших комун. Почавши роботу з незначними коштами, американські комунари довели свою комуну до найкращого стану.

Сільське господарство в комуні поставлено зразково.

Земля засівається вся і такими способами, які рекомендує сучасна агрономія.

Наслідки наявні: минулого недорідного року врожай на ланах американців був на 100-150% вищий за урожай на селянських ланах. Комуна поліпшує також і скотарство: вона має до 2-х тисяч овець, 50 коней, 150 рогатої худоби, зразковий свинячий розплідник і птишню. Щоб забезпечити себе на зиму кормом для худоби, для скоту, збудували силосну башту на 50 тисяч пудів. На майбутній рік рада комуни намічає цілу низку поліпшень і нових устатковань: збудування нових майстерень, поширення садової площі і т.д.

Так живуть і працюють американські комунари - перші піонери на Україні, що сполучили могутню американську техніку з колективними формами праці.

О.Петражицький."
("Наддніпрянська правда", 6 листопада)

 

*************

"ЛІД ЗЛАМАНО

Темне й глухе село Зміївка. Майже всі - члени релігійної громади. Святами зміївська молодь іде до кірхи. Міцно тримається в селі Кістер (діякон) Біллер.

А це приїхав з Миколаєва пастор Зейф, улаштував релігійну демонстрацію молоді. В демонстрації взяли участь … 2 комсомольців - брати Квадраціуси.

Комсомольський осередок засудив поведінку цих комсомольців і виключив їх зі спілки. На цьому ж зібранні 11 наймитів і бідняків (серед них 4 дівчини) подали заяву про вступ до комсомолу. Вони заявили, що одмовляються од релігії й хочуть замінити розкладених Квадраціусів.

Грабовський".
("Наддніпрянська правда", 11 листопада)

 

*************

"Розбився на смерть. Завгосподарства Бериславської лікарні, з метою самогубства, кинувся з високої кручі "Басанка" і розбився на смерть".

("Наддніпрянська правда", 21 листопада)

 

*************

"ТАКИХ ПРИКЛАДІВ НЕ ПОВИННО БУТИ

Качкарівський комнезам здав свої позиції клясовому ворогові

ПАРТОСЕРЕДОК ТІЛЬКИ "СЛУХАВ" І "ПОСТАНОВЛЯВ"

КНС - опора партії на селі. Від того, наскільки добре організовані наші клясові сили на селі - залежить у чималій мірі успіх переводжуваних заходів. У справі організації цих сил - на КНС покладені великі завдання.

Незаможники мусять бути першими в лавах будівників нового соціялістичного села, першими в лавах борців за колгосп, за врожай, проти куркуля.

Подивимось, який "приклад" подає в цій справі Качкарівський КНС. Не буде перебільшеним, коли сказати, що він став "опорою" деяких пройдисвітів, злодіїв та п'яниць.

Через короткозоре керівництво партосередку, яке полягало тільки у формальному "заслухуванні" й "схваленні" доповідів, - провід організацією КНС захопили в свої руки - колишній злодій-бандит Майстренко, п'яниця Бохач і заможний середняк теж "любитель" центроспиртівських виробів - Коваленко.

Голова - партієць Зубенко був "іграшкою" в руках цих "керівників". Зубенкова робота полягала тільки в тому, що він кожного місяця акуратно приїздив до району одержувати зарплату по суті за бездіяльність і зловживання президії, про роботу - якої сам Зубенко рідко коли що знав.

Це так би мовити керівна верхівка.

А хто ж у рядових членах? На це відповісти також важко, як і на питання - коли прокинеться партосередок од міцного сна.

Списків ніяких немає - хто в лавах Качкарівського комнезаму - встановити ніяк не можна, але можна напевне сказати, що всякого сміття там доволі.

В "канцелярії", що міститься почергово в кишенях голови й секретаря комнезаму, два роки ніхто не наводив порядку.

Короче кажучи - робота серед бідноти пішла у відпустку з благословення партосередку.

І не дивно, що господарчі кампанії пройшли поза увагу комнезаму, в Качкарівці не почувається організуючого впливу незаможників.

Та й як могла добре працювати організація, Коли РайКНС - не існує, Райвиконком - зовсім не вділяє уваги КНС, а партосередок відмахується "слухали - постановили".

Надалі такого становища не повинно бути. Незаможне селянство Качкарівки повинно очистити свої лави, вигнати злодіїв і п'яниць із президії, обрати працездатних клясово-витриманих товаришів. Партосередок мусить виправити свою політичну помилку - більше вділяти уваги (не протокольної) й керівництва комнезаму.

Комнезам мусить бути опорою партії й радвлади на селі, а не кублом чужих людей.

А.В."
("Наддніпрянська правда", 22 листопада)

 

*************

"КУПІДОНОВ НА НОВОМУ МІСЦІ

Хто висовує шкідника?

Винрадгосп ім. Леніна (не знайшли іншої назви для Винрадгоспу!) в селі Козацькому існує вже 7-ий рік. Радгоспом завідував Купідонов. Як господарював Купідонов протягом 7 років про це свідчать наслідки обслідування радгоспу. Замість 111 гектарів родючого виноградника в радгоспі є тільки 34 гектара та й ці 34 дуже запущені. За останній 1927-1928 рік господарство мало 14762 карб. збитків.

Протягом 6 років радгосп витратив 112 тисяч карб. на поліпшення виноградників, але ніякого ефекту ці укладення не дали. Машини та інший реманент розкидані по двору та на степу без ніякого накриття, тим часом, як будівлі в радгоспі стоять порожні. Ніякої ініціятиви не проявила адміністрація, щоб хоч трохи поліпшити виробництво, навпаки Купідонов займався ріжними "експериментами", які дали тільки величезні збитки.

До наймитів Купідонов ставився бюрократично. На роботу приймав селян не членів профспілки, часто виникали конфлікти між Купідоновим і РКК спілки.

Короче кажучи комісія, що обслідувала радгосп, ухвалила притягти Купідонова до карної відповідальності і справу ще в червні цього року передала в РСІ. Здається часу минуло досить, але ніяких наслідків ще не видно. РСІ як води в рот набрала.

Доки РСІ "вивчала", Купідонов "господарював".

Недавно редакція одержала листа від селькора з нового винрадгоспу "Перемога британських наймитів", що всім відомий Купідонов призначений на помічника завідувача радгоспу й цими днями в супроводі почоту (власна куховарка, бухгальтер, робітники) приїхав до радгоспу.

Наймити питають:

- Чому людині, що зневажає наймитів, людині, що довела народне господарство до повного занепаду, людині, якій давно вже місце в БУПР'і доручено керувати радгоспом "Перемога британських наймитів".

Невже серед наймитів не знайшлося товариша, якого б можна було висунути на помічника завідувача замість шкідника Купідонова.

В. Дв-и."
("Наддніпрянська правда", 20 грудня)

 

*************

"СУД

Куркульський аґігатор

Селяни с. Тягінки зорганізували червоні валки, щоб здати державі хліб.

У цей час з'явився куркуль Трохим Шевцов, що був на підпитку.

- Не давайте радвладі хліба. Вона кров нашу п'є!

Потім почав лаяти уповноваженого в справі хлібозаготівель т.Матвієнка та голову сільради т.Микитенка. Лише за допомогою міліціонера куркульського аґітатора заарештували.

Цими днями виїзна сесія Окрсуду засудила Шевцова до бупру на 10 років."

("Наддніпрянська правда", 24 грудня)

 

*************

"НЕ ЧИТАЛЬНЯ, А ДОСВІТКИ

В Отрадо Кам'янці є хата читальня, але в ній не переводиться ніякої культурно-виховавчої роботи. В читальні завжди кричать, танцюють, що тільки хочуть те й роблять.

Зав читальні не вживає заходів, щоб поліпшити роботу. Сільрада теж спить і не бачить, що в читальні робиться.

Соромно активові так працювати, коли тепер такі великі завдання стоять перед селом. Читальня мусить бути не місцем досвітків, а культурним вогнищем.

Спостерігач".
("Наддніпрянська правда", 28 грудня)

 

Сторінки

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Яндекс.Метрика


Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)