Історія

Указ Президента України Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні

З метою забезпечення належного вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу та на підтримку ініціатив Координаційної ради з підготовки заходів у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні

ПОСТАНОВЛЯЮ:

Ухвала Ради Наукового товариства ім. Шевченка в Україні відповідно до Указу Президента "Про відзначення 350-ї річниці Переяславської козацької ради 1654 року" від 13 березня 2002 року

Розглянувши "значення Переяславської козацької ради 1654 року в історії України" (як про це говориться в указі), Рада НТШ дійшла висновку:

1.Указ ґрунтується не на аналізі історичних фактів, а на псевдоісторичному міфі про Переяславську раду, тобто про легенду, яка, в жодному випадку, не заслуговує загальнодержавного відзначення.

Хоча доля немало кидає наших українців по всім усюдам, то проте дорожних та побутових записок про сторонні краї й народи на українській мові дуже небагато. І всякому, хто знає педагогічне і загалом культурне значення таких записок у інших літературах, приходиться дуже жалкувати, що у наших земляків здавна так мало було охоти ділитися своїми враженнями і спостереженнями з ширшою громадою.

1917

4 березня

В Херсоні отримано офіційне повідомлення про повалення царату.

Перемога Радянської влади на Херсонщині. Збірник документів та матеріалів. - Херсон, 1957. - С. 323.

9 березня

с. Нововоронцовка. Відбувся український мітинг.

Херсон. Хроніка подій 1917 року. Упорядник Орлова З.С. // Довідка державного архіву Херсонської області (далі Орлова З.С.). - С. 1

19 березня

Херсон. Започатковано комітет по створенню українського товариства.

На Нижньому Дніпрі головні переправи знаходились у місцях перетину ріки чумацькими шляхами. Велике значення мала переправа у Херсоні, звідки чумаки переправлялися через Дніпро до Голої Пристані для подальшого прямування до Криму. Не менш відомою була Кам’яно-Нікопольська переправа. А між ними знаходилась ще одна, не менш важлива, й не менш знаменита. В різні часи вона мала різні назви: Таванський перевіз, Кизи-Керменський перевіз, Бериславська переправа.

Комунізм не за горами!

Микита Хрущов.

Сімдесяті роки.

 В турне за кордон стали вибірково пускати наших громадян. Капіталістам теж стали дозволяти відвідати «страну чудес» СРСР і теж вибірково. Щоправда, з цими для КДБ було мороки значно більше. Кожному потрібно підшукати маршрут, куди повезти, що показати, а це непросто. Не везти ж їх у якийсь задрипаний колгосп. Щоправда, серед іноземних туристів переважали провладні, які й так добре знали наші «чудеса», але політика – велике діло!

Про війну написано багато і правдивого і не зовсім. Я не беруся давати оцінки історії і дослідженням фахівців, а просто з висоти прожитого життя хочу висловити своє бачення тепер далеких напівзабутих подій початку війни. Забігаючи наперед, прошу не дуже критикувати і заперечувати мої спогади. Я не використовую архівні документи та інші джерела, а пишу про те, що бачив і чув особисто, що пройшло крізь мою душу і серце.

Отже, пекучий червень 1941 року. Пекучим він був не лише з-за високої літньої температури, а й, як співалося у популярній того часу пісні,