Центром простору для неокласиків є Київ (поетичний цикл “Київ” М.Зерова, однойменні вірші М.Драй-Хмари, П.Филиповича, Юрія Клена). Тут сформувалось їхнє “ґроно п’ятірне”, зосередилось культурне життя українського народу. Неокласики своєрідно ставились до міста, що дає підстави українським дослідникам говорити про його модель, створену за “неокласичною традицією”. Е.Соловей наголошує: “Як насамперед культурне середовище постає в Зерова і місто, тож його урбаністичні мотиви мають виразно філософське забарвлення.