Літературознавство

Розглядаючи літературну рецепцію героїчного міфу, Є. Мелетинський зазначає, що культурний герой вищої формації захищає від “хтонічних, демонічних сил, бореться з ними, знищує їх як тих, хто заважає мирному життю людства” [5, с. 18]. Архетипний образ лицаря як одна з трансформацій архетипу героя має самобутні версії в художній інтерпретації Е. Андієвської та Г. Пагутяк.

Урок позакласного читання за спадщиною неокласиків (М. Зерова, М. Драй-Хмари, П. Филиповича, Юрія Клена) проводимо після вивчення творчості М. Рильського, щоб він був логічним продовженням розмови про українську класичну поезію першої половини ХХ століття. Методика його підготовки вимагає особливої продуманості через складність цього матеріалу для учнівського сприймання. Школярі уже мають досвід вивчення віршів вітчизняних поетів ХІХ – початку ХХ століття.

Спадщина поета Євгена Маланюка, «одного з найталановитіших і найяскравіших в усій нашій літературі» [1, с.132], займає належне місце в програмі загальноосвітньої школи. Але поезія майстра нелегка для розуміння. Тільки епіграфи до поезій Є.Маланюка — це рядки з Біблії, Геракліта, Сенеки, «Слова о полку Ігоревім», Г.Сковороди, Т.Шевченка, П.Куліша, І.Франка, М.Філянського, М.Рильського, О.Ольжича, Ю.Липи, А. Міцкевича, Ш. Бодлера, Е.Верхарна, А. Рембо, Р.-М. Рільке, Я. Івашкевича, Ф.Тютчева, О. Блока, А. Ахматової, М. Гумільова та ін.

Книга публіцистики Олеся Гончара, видана “Українським письменником”, має просту і промовисту назву — “Чим живемо. На шляхах до українського відродження”. Чим жили, живемо і житимемо — цьому, власне, присвячена вся повновага натхненна творчість прапороносця нашого письменства, який міг би з повним правом сказати про себе словами П.Тичини: “За всіх скажу, за всіх переболію”. Доля народу, болі народу стали зневіднині його долею і болями, і це потверджують не лише його твори, але й дії людини, громадянина, бійця.

Стрімкий розвиток міста спричинив зміни у тематиці та проблематиці мистецтва. Урбаністика стала важливою складовою європейської літературної традиції, як і саме місто в житті та світосприйнятті сучасної людини. Про це свідчить значне поширення її в українській та німецькій літературах. До урбаністичної теми зверталися такі вітчизняні письменники, як М. Хвильовий (“Вступна новела”, “Арабески”), М. Івченко (“Місто вмерло”), М. Могилянський (“Честь”), В. Домонтович (“Доктор Серафікус“) тощо. Серед німецьких авторів міська тематика була відображена в прозі Т.

Теленчук Надія. Ніжна: поезія. – Херсон: ТОВ “ВКФ “Стар” ЛТД”, 2014. – 180 с.