Анастасьєв А.М.

У нас немає дефіцитів

Все є, чого душа бажа.

Гуляй собі, харчуйся сито —

Ніхто тобі не заважа.

***

Греби, що бачиш у коморі,

Не переймайся, що чужа —

Суддю купити й прокурора

Ніхто тобі не заважа.

***

Безхатько ти, у тебе в тілі

Ледве тримається душа,

Вмирай спокійно просто неба —

Ніхто тобі не заважа.

***

ДІЯ ПЕРША

Впродовж багатьох десятиліть комуністи вкладають у свідомість простачків міфи про демонів зла, які за їхньою логікою за­се­ля­ють Західну частину України і доброчинців, які несуть зі Сходу блага комуністичного раю. Відтак свідомо і цілеспрямовано провокується розкол у державі, підливається олія у вогонь ворожнечі, який спалахнув ще напередодні другої світової війни, коли Червона Армія оку­пувала Західну Україну. Якщо світова війна закінчилася у 1945 році, то в Карпатах проливалася кров ще майже десять років по тому.

Спи, моє любе малятко,
Час відпочинку добіг.
Вже повкладалися спатки
Гномики в ліжках своїх.

Спить чарівна Білосніжка,
Тиша довкола німа.
Хатка на курячих ніжках
В темній діброві дріма.

Ніченька вкрила собою
Рідні таврійські степи...
Янгол схиливсь над тобою –
Спи,  моя радосте,  спи.

Місяць заглянув у шибку
І крадькома крізь вікно
Сипле в акваріум рибкам
Зоряне жовте пшоно.

Поки ще ми здорові,

І совість ще не спить,

Товариші-панове,

Давайте щось робить.

А час такий крилатий

Летить, неначе птах.

Пора б нам розібратись

У душах і думках.

Ставаймо всі до діла,

Виходьмо із пітьми,

Щоб челядь не глумилась

Безкарно над людьми.

Потрібен справжній лицар,

І праведник чолом,

Бо як далі мириться

З неправдою і злом?

Не маємо чомусь ми

Єдиної мети…

Я ще трохи підросту.
Стану капітаном.
Корабель свій поведу
Морем-океаном.

Будуть заздрити мені
Хлопчики й дівчата,
Як в підводному човні
Припливу на свято.

Привезу для малюків
Прямо з дна морського
Двох колючих їжаків, 
Краба й восьминога.