Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Анатолій Анастасьєв. В чарівному світі дитинства
Микола Кабаків. Переяславська угода 1654 року
Вишиванка. Число 2
Сонце на рушнику
Микола Швидун. Ти до мене прийшла
Іван Ющук. Якщо ти українець
3.1. Виникнення та становлення махновського руху

Розділ 3. Повстанський рух під проводом Нестора Махна

3.1. Виникнення та становлення махновського руху

Виникнення махновського руху, як селянсько-повстанського руху тісно перепліталося з життям і діяльністю його засновника і лідера - Нестора Івановича Махна.

Нестор Махно народився 26 жовтня 1888 р. у сім'ї кучера гуляйпільського заводчика Кернера. У 11 місяців він позбувся батька, ріс в бідності, але зумів одержати початкову освіту. З 12 років Махно служив батраком у німецьких економіях, маєтках поміщиків, був робочим на гуляйпільському чавунно-ливарному заводі, де в 1906 р. вступив до анархістського гуртка. Його керівники Олександр і Прокіп Семенюти, Вольдемар Антоні організовували акти "безмотивного терору", експропріації банківських і поштових відділень, вбивства і грабунки багатих, виправдовуючи їх теоретичним обґрунтуванням анархо-комунізму, законам "вільного життя", традиціями козацької вольниці XVII-XVIII ст. Подібна "романтика" і "революційна" діяльність стали життєвою необхідністю і вигідним ремеслом для молодого Махно.

У 1908 р. Н.Махно був арештований за вбивство чиновника військової управи і у 1910 р. засуджений до страти. У зв'язку з "неповноліттям" (Н.Махну в момент скоєння злочину ще не виконався 21 рік) смертний вирок був замінений безстроковою каторгою.

Подальше формування Н.Махна продовжилось у Бутирській в'язниці, протягом 1911-1917 рр., під орудою свого сусіда по камері П.Аршинова. Останній до цього часу вже був зрілим ідейним революціонером, прихильником П.Кропоткина - відомого теоретика анархо-комунізму.

Лютнева революція 1917 р. звільнила Н.Махна. Він повернувся в Гуляйполе і став головою місцевого Селянського союзу, дії якого в березні-червні 1917 р. були мирними. Завдяки певному революційному досвіду, одержаному протягом 1906-1908 рр., популярності, статусу політичного каторжанина, Махно у серпні 1917 р. був обраний головою Гуляйпільської ради селянських депутатів.

Район майбутнього махновського руху був одним з найбільш "ринкових" в усій Російській імперії. Близькість портів і розвинена залізнична мережа стимулювали розвиток хлібного ринку. У Катеринославській губернії у 1913 р. було вироблено 109806 пудів пшениці. З них за межі губернії відправлено 52757 пудів. У цю частку не входив внутрішньогубернський ринок, який теж був досить широкий - губернія була насичена промисловими центрами, що споживали хліб.

Найбільш активною фігурою на Катеринославському хлібному ринку залишався селянин - протягом 1862-1914 рр. селянам степової зони вдалося скупити у поміщиків майже половину їх земель. Але поміщики нестримно підвищували ціни на землю, душачи селянське господарство. Спираючись на допомогу держави, вони прагнули зберегти орендні відносини з селянами. Це спричиняло ворожість селян до всіх великих форм приватного землеволодіння, у тому числі і куркульського. В той же час, громадо - ринкова форма селянського господарства полегшувала розвиток в районі різних форм сільськогосподарської кооперації, якій активно допомагало земство.

У ході боротьби з корниловщиной, санкціонованою О.Керенським, Н.Махно створив у Гуляйполі Комітет порятунку революції, організувавши з членів анархістської організації бойову дружину - "Чорна гвардія". А з липня 1918 р. організувавши бойовий загін, починає повстання проти австро-німецької окупації і уряду гетьмана П.Скоропадського.

Перший серйозний бій загін махновців дав 30 вересня 1918 р. у селі Дібрівки (Велика Михайлівка). Об'єднавшись з невеликим загоном Ф.Щуся, Н.Махно з групою в два десятки бійців зумів розбити переважаючі сили австро-угорців. Авторитет нового загону в районі виріс, а сам Нестор Іванович одержав почесне звання "батько". Незабаром під його командування перейшли загони Петренко-Платонова (район Гришино) і Куриленка (район Бердянська).

Сам партизанський загін діяв як мобільна ударна група. Іноді він виявлявся на межі знищення переважаючих за чисельністю силами противника, але в цілому дії Махно були відносно успішними і так само сприяли зростанню його авторитету серед селян. Страх перед Махно нейтралізував велику частину куркульства. Селяни і батраки, що озброїлися за рахунок поміщиків і кулаків, фактично контролювали положення там, де були відсутні австро-угорські частини.

На початкових етапах становлення Директорії Української Народної Республіки, Н.Махно обережно поставився до її лідерів, але уже 26 грудня 1918 р. під час Селянського з'їзду Катеринославської губернії він закликав організовано боротися проти Директорії, тим самим чітко окресливши свої симпатії в бік радянської влади.

Враховуючи наявність значних сил у Махна, його участь у боротьбі з гетьманською владою, комісар головного штабу С.Петлюри у Катеринославі отаман Горобець почав проводити переговори з представниками махновського об'єднаного штабу Чубенко, Гор'євим, Херсонським і Миргородським про спільні бойові дії проти білогвардійців.

На підставі підписаного 15 грудня 1918 р. договору Горобець забезпечував загони Махна зброєю, боєприпасами і продовольством, а махновці сприяли мобілізації в армію Української народної республіки на Гуляйпільщині. Але цей "союз" був лише військовою хитрістю Махно: одержавши від отамана Горобця вагон патронів, піввагона гвинтівок, бомби і вибухівку, махновці виступили проти військ Директорії.

На початку грудня 1918 р. до Н.Махна прибули Представники Катеринославського обласного ВРК Г. Колос і І.Максименко, які домовилися з ним про спільні бойові дії проти армії УНР і білогвардійців. Махно обіцяв підкорятися губревкому в оперативному відношенні і послав в обласний військово-революційний штаб свого представника Шевченко-Марченка, а також передав Г.Колосу загін Петрова у 150 багнетів, який повинен був почати наступ на Гришине (нині - Червононоармійськ). Вже в грудні махновсько-більшовицькі загони захопили лінію Керменчик - Гуляйполе - Пологи - Царекостянтинівка.

27 грудня 1918 р. під керівництвом Н.Махна почалася операція по захопленню Катеринослава. Після вдалого наступу, махновсько-більшовицьким військам вдалося закріпитися у Катеринославі на деякий час, але вже 1 січня 1919 р. під натиском підрозділів Директорії на чолі з отаманом Самокишем, махновці вимушені були покинути місто і відступити до станції Нижньодніпровськ.

3-4 січня 1919 р. на станції Пологи відбувся збір делегатів від загонів, який ухвалив рішення про створення свого найвищого військового органу - оперативного штабу. Він повинен був об'єднати загони у полки, додати їм тилову базу, сформувати нові частини, розподілити запаси зброї і керувати бойовими діями махновців проти військ Директорії і білогвардійців. Загони, які не підкорялися штабу, підлягали роззброєнню, а їх командири - загальноповстанському суду.

У наказі по штабу від 4 січня мовилося про реорганізацію махновських загонів у п'ять полків загальною чисельністю 6200 чоловік. 50% з них були озброєні лише обрізами і мисливськими рушницями, саморобними піками, вилами і ключками. Згідно наказу, полкам присвоювались ім'я "батьки Махна", всі вони мали порядкові номери. Командирам полків наказувалось створити штаби, загони переформувати в батальйони, залишивши їх територіальні назви, переобрати командирів, а тих що втратили посаду, відправити для роботи в штаб Махна.

У основі реорганізації махновських формувань чітко простежується штатна структура Червоної Армії, прийнята в березні 1918 р. наказом Вищої військової Ради Радянської Росії за № 220. За ним, основною тактичною одиницею висувалася дивізія у складі 2-3 бригад, кожна бригада складалася з 2-3 полків. Головною господарською одиницею ставав полк у складі 3 батальйонів по 3 роти в кожному, загальною чисельністю 1200 багнетів.

Надалі при створенні своїх формувань махновці неухильно дотримувалися організаційного штату Червоної Армії.

Персоналії: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)