Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Ігор Проценко. Вечірні вогні
Олег Олексюк. На крилах Просвіти
Книга пам'яті: Голодомор 1932-33 у Чаплинському районі
Олексюк О.В. Поетика творів Миколи Братана
Анатолій Анастасьєв. Територія гідності
Вісник Таврійської фундації. Випуск 1
3.6. Збройне зіткнення з радянськими військами. Згортання махновського руху в Україні
(листопад 1920 р. - серпень 1921 р.)

Не дивлячись на активну участь махновців у Кримській операції проти Збройних Сил Півдня Росії, 15 листопада М.Фрунзе видав наказ по арміях фронту: "У зв'язку з ліквідацією Врангеля необхідно в найкоротший термін очистити територію України від бандитських зграй".

Ранком 26 листопада почалися широкомасштабні бойові дії проти Гуляйпільского гарнізону махновців, що нараховував 3 тис. піхотинців і 1000 кавалеристів.

Після запеклих кидків у різні сторони Махну вдалося прорвати кільце оточення і з загоном у 300 чол. і піти до Успенівки. Невелика група махновців прорвала оточення у південно-східному напрямку і відійшла в район Маріуполя.

Операцію проти Кримської групи Каретникова очолив особисто М.Фрунзе, що прибув 25 листопаду до Сімферополя. У той же день сюди були викликані командуючий махновською групою С.Каретников і начальник штабу П.Гавриленко. Їм пред'явили наказ-ультиматум № 00155, відразу заарештували і розстріляли.

Одержавши відомості про винищування махновців, що почалися, Кримська група під командуванням Марченко ранком 27 листопада знялася з позицій біля Євпаторії і рушила на північ. У той же день вона пробилася через розташування 7-ї кавалерійської дивізії, приєднавши до себе велику частину 2-ї кавбригади. Група рухалася на захід по шосе Перекоп - Сімферополь, колоною у три кілометри.

29 грудня група вийшла до Строганівки тим самим вирвавшись на оперативний простір з Криму. У групі Марченко залишилося 3 тис. бійців, у тому числі 1 тис. шабель, 300 тачанок з кулеметами і піхотою, 4 гармати.

У ці дні Махно ужив заходів для з'єднання усіх своїх частин. 29 листопада в с. Костянтинівка на засіданні Ради Повстанської армії він сформулював її найближчі завдання так: "Тимчасово, по силі можливості, ухилятися від боїв і зайнятися енергійно організацією армії й об'єднанням повстанських загонів, а так само намагатися зв'язатися з загоном Удовиченка і чекати повернення Кримської групи Каретникові".

Його план припускав збір протягом 3-4 тижнів усіх своїх боєздатних частин, що відступають під натиском червоних військ із Гришинського, Бердянського й Олександрівського повітів.

У Костянтинівці була проведена реорганізацію наявних сил. Махновська рада вирішила створити ударні групи з полковою армійською системою. Розташовані в районі с. Констянтинівка - ст. Андрієвки Особливий і 2-й піхотний полки були зведені у 2-у Особливу піхотну групу під командуванням Савонова .

У відповідь на репресії махновці активізували свої дії проти Червоної Армії. Атакою з півдня їхня Кримська група зайняла с. Тимошівку Олександрівського повіту, де без опору роззброїла 371-й і 372-й полки 42-ї стрілецької дивізії.

На правом березі Дніпра махновців невідривно переслідували частини 1-ї Кінної армії Будьонного. 24 грудня біля с. Софієвки (західніше Кривого Рогу) їх зустріли частини Особливої і Запасної кавалерійської бригад, у бою з ними Махно втратив 300 чол. і обоз. Відступивши до Аннівки.

Червоне командування кинуло проти Махно кращі з'єднання 1-ї Кінної армії С.Будьонного й окремого корпусу Червоного козацтва В.Примакова. Махно переслідували 14-а кавдивизія Пархоменка, 8-а Червонокозаччя Демичева, 17-а кавалерійська Котовського. Але прославленим червоним кіннотникам не вдалося знищити Махна.

30 грудня Махно зосередився біля містечка Тальне на Київщині (2 тис. кінноти, 2 тис. піхоти на тачанках, 150 кулеметів, 1 артбатарея). Наступного дня біля с. Крачковки, а потім с. Пугачевки Жашківського району його атакували червоні козаки корпусу Примакова.

Махно розчарувався в рейді по Правобережній Україні, що не дав йому відчутного припливу сил. Місцеве населення байдуже відносилося до його анархо-комуністичних гасел. Тому він вирішив висунутися на Полтавщину.

З 19 лютого 1921 р. махновські загони загальною чисельністю до 1500 чол. розташовувалися гарнізонами в селах Бейково, В. Михайлівка, Лукашево, Тернівка, Холодець. 25 лютого Махно форсував Дніпро в плавнях поблизу Великої Лепетихи, де розгромив ряд продовольчих складів. Через безперервне переслідування червоними частинами він змушений був розосередити свої сили: у районі Сірогоз залишив загін Глазунова у 50 шабель, кулеметний загін Кожина і Тарановського у 180 шабель з 12-15 кулеметами відстав від Махна у Мелітопольському повіті. Куриленко з загоном у 30 чол. був "відряджений" до Маріупольського повіту, Маскалевський на чолі 20 чол. - у район Юзово, а Каленик і 10 чол. з ним - у Гришинський повіт. Брова і Маслаков були виділені в самостійну Донську групу і спрямовані Махном на Дон і Кубань. Сам Махно з загоном у 400-500 шабель вирішив повернутися в район Гуляйполя, усе ще сподіваючись на допомогу земляків. Але не знайшов там підтримки.

Протягом квітня - серпня 1921 р. Махно з невеликим з'єднання проводи рейди по півночі України. Крім того було проведено волго-донський похід, з надією широкої мобілізації населення. Але його сподівання не увінчались успіхом, а ті частини, що були у наявності потроху розсіювались.

У 1921 р. Махно переконавшись у повній відсутності підтримки його місцевим населенням у багатьох регіонах України і Росії, прийняв рішення про виїзд за кордон, втіливши його 28 серпня 1921 р. перейшовши румунський кордон.

Так закінчився один з найдраматичніших періодів у житті Н.Махна та махновського руху в цілому.

Персоналії: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)