Літературознавство

Немає більшої радості в поета, як почути рядки із своїх віршів з уст читача. Таку радість частенько мав Володимир Куликівський.

Народився знаний поет в м. Балта Одеської області в 1937 році. Він — один з когорти поетів-шістдесятників. Працював у газеті в херсонській газеті «Наддніпрянська правда».

Ліричний і ліро-епічний ужинок Яра Славутича надзвичайно багатий (понад сім сотень текстів). Тож учителеві-словеснику слід окреслити широкий жанровий і тематичний діапазон поетичних витворів митця. Яр Славутич - співець багатогранний, поліфонічний.

В епістолярію письменників відбивається складний процес визрівання й усвідомлення інтелігенцією ідеї незалежності України. Вражає в листах Б.Грінченка розмаїття обговорюваних питань, які стосуються не лише становлення та розвитку української мови чи літератури, а й питань історії, культури нашого народу. Епістоли відтворюють духовну атмосферу доби, характеризують кореспондентів та їхніх сучасників, містять актуальні думки.

19 жовтня 2010 року кафедра українського літературознавства Інституту філології та журналістики на базі Херсонського державного університету провела Регіональну наукову конференцію, що була приурочена до 130-річчя з дня народження В.Винниченка.

Наукове осмислення української літератури як цілісності, до творення якої причетні й письменники-емігранти, належить до актуальних завдань сучасного літературознавства. У системі постколоніальних досліджень важливим є також “повернення” у рідний культурний контекст тих “блудних синів” України, які писали російською, польською, німецькою, англійською чи іншими мовами. Адже без урахування художніх здобутків представників як західної, так і східної діаспори наше мистецтво слова постає структурно неповним.

У міфології українців, як і багатьох інших народів, вогонь, вода, земля і повітря постають як «першостихії», «першоелементи», з яких було створено світ. Давні космологічні уявлення своєрідно відобразилися у доробку письменників ХХ – ХХІ ст., набувши нових значень та індивідуалізованих форм, зокрема – у поезії А. Кичинського, що привернула увагу дослідників (В. Базилевського [1], Я. Голобородька [2], Я. Мельника [5] та ін.), проте крізь призму неоміфологізму досі спеціально не розглядалася. Відтак, маємо підстави вважати тему нашої розвідки актуальною.

У міфології українців, як і багатьох інших народів, вогонь, вода, земля і повітря постають як «першостихії», «першоелементи», з яких було створено світ. Давні космологічні уявлення своєрідно відобразилися у доробку письменників ХХ – ХХІ ст., набувши нових значень та індивідуалізованих форм, зокрема – у поезії А. Кичинського, що привернула увагу дослідників (В. Базилевського [1], Я. Голобородька [2], Я. Мельника [5] та ін.), проте крізь призму неоміфологізму досі спеціально не розглядалася. Відтак, маємо підстави вважати тему нашої розвідки актуальною.