Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Іван Немченко. Шлях на Снігурівку
Іван Немченко. Світло надії
Анатолій Анастасьєв. Потоки
Ігор Проценко. Цвіт вишні
Молода муза. Випуск 3
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 7
Курай для пожежі
Ілюстративні матеріали: 

Микола Василенко
Курай для пожежі

 

1 9 7 6

 

1 січня 1976

Чергував по заводу. Завод працює. Необхідність сьогодні працювати викликана довгими простоями вагонів при завантаженні й великими штрафами за простої. Вантажники скаржаться на погані умови праці й низьку платню. Їхня кімната побуту в антисанітарії, - підлога засмічена, стільці поламані, столи порізані ножами, стеля закіптявлена димом, на столах залишки їжі, під столами порожні пляшки і старе взуття тощо. На давно не фарбованій стіні гасло: "Набирайся силы от земли-матери, а ума - у коммунистической партии!". Вантажники працювали мляво, неохоче. Запитав бригадира, чому повільно завантажують вагони? "А що я можу зробити? Сьогодні свято і вантажники всі під "мухою".

Це не люди, а звірі".

 

Новий 1976 рік. Що нового принесе? Скільки доброго і скільки поганого? Хочеться думати, що більше буде доброго і щасливого.

Душа живе надією, тому й безсмертна, тому й налаштована на все прекрасне, розумне і світле.

 

* * *

 

В долині біля річки,

По пояс у снігах,

Стоять гуртом смерічки

У білих кожушках.

 

Де сплять в снігах джерела

Й засипані мости,

Збираються у села

Колядувати йти.

 

Поет найбільший "індивідуаліст". Він усе життя працює тільки з однією людиною: із самим собою.

 

7 січня 1976

Апологети "міцного кулака" поширюють промову Черчіля, яку він ніби виголосив 23 грудня 1959 року з приводу 60-ти річчя від дня народження Сталіна.

Черчіль мовби сказав таке: "Сталін свої статті і доповіді писав сам і в його творах завжди звучала надзвичайна сила. Ця сила була настільки великою у Сталіна, що він здавався неповторним між керівників держав усіх часів і народів. На нас він справляв величезне враження. Коли він входив до зали Ялтинської конференції, всі ми, мовби за командою, вставали і витягували руки по швах... Він створив і підкорив собі здоровенну імперію. Це був чоловік, який свого ворога знищував руками своїх ворогів, змушував навіть нас, яких називав імперіалістами, воювати проти імперіалістів..."

 

А ось витяг із дійсної доповіді Сталіна у березні 1939 року на ХVШ зї'зді ВКП (б): "В 1937 году были приговорены к расстрелу Тухачевский, Якир, Уборевич и другие изверги. После этого состоялись выборы в Верховный Совет СССР. Выборы дали советской власти 98,6 процента всех учасников голосования. В начале 1938 года были приговорены к расстрелу Розенгольц, Рыков, Бухарин и другие изверги. После этого состоялись выборы в Верховные Советы союзных республик. Выборы дали советской власти 99,4 процента всех учасников голосования.

Спрашивается, где же тут признаки "разложения" и почему это "разложение" не сказалось на результатах выборов?"

Цинізм Сталіна не мав меж. Він жахатиме ще не одне покоління своєю безсоромністю й жорстокістю, нищитиме людей і завтра.

 

Документальний фільм "Чи легко бути молодим?" одержав головний приз на фестивалі у Тбілісі. Преса хвалить його творців. Одначе письменники В.Распутін і Ю.Бондарєв мають іншу думку. У "Правді" вони пишуть: "Загравання з молоддю, звернення до її "особливих" інтересів не нові. Але слід сказати, що це загравання, як правило, обертається проти молоді. Фільм "Чи легко бути молодим?" дає наочне тому свідчення. З нерозумінням і болем нам доводилося дивитися на деяких наших туристів, у тому числі й молодих, які зневаживши Акрополь, єгипетські піраміди, шедеври Лувру, гасають по заморських містах у пошуках ганчірок..." Письменники ставлять питання, але не відповідають на них. Композитор А.Лобзов пише: "Естрадний рок став справжнім бичем і отрутою нашого життя. Поп-музика з її дурманно-одноманітною ритмічною пульсацією, утробними зойками, безглуздими текстами, позбавленими поезії, а часом і здорового глузду, по суті вибиває з культури у бездуховність все нові й нові потоки підростаючої молоді". Композитор має рацію, якщо дивитися на музику очима консерватора і аналізувати її лабораторними засобами. Але ж людська душа - духовний атрибут, таємниця, і ми лише намагаємося розгадати її. Поп-музика тут ні до чого. Здатність рухатися нам дає Бог, а дорогу вибираємо самі.

 

13 січня 1976

На винзаводі лекція на міжнародні теми. Лектор із Києва. Він твердим лекторським голосом сказав: "У Радянському Союзі є гарантована конституцією свобода, нема свободи боротьби проти комунізму. Ми говоримо і пишемо, друкуємо і співаємо за вказівкою нашого серця, а наше серце належить партії... Зближення народів це неминучий історичний процес... Російська мова - це інтернаціональна мова. Її мусимо вивчати і знати. Але є зухвалі випадки, коли націоналісти гальмують впровадження її в широкі маси. Це порушення ленінської політики. Існують прояви націоналізму збоку кримських татар. Недавно вони мітингували на залізничному вокзалі. Наші славні органи їх швидко поставили на своє місце, нагадали про чинні закони дисципліни і порядку. За останні роки у наших людей простежується культ речей - від автомашини до килиму і дачі. З точки зору комуністичної ідеології це злочин, він нав'язує буржуазну ідею егоїзму й індивідуалізму... Статистика говорить, що у нашому Союзі різко зросло число віруючих. Це недогляд наших виховних інститутів. На цю тему уже є спеціальна постанова Центрального комітету партії про поліпшення виховання молоді в антирелігійному дусі. Відхід від атеїзму породжує у молодих людей містицизм і появу так званих хіппі. Молодь перестає вірити у світлі ідеали комунізму, не тримається берега старшого покоління. Звідси іде пиятика і самогоноваріння. Раніше лише у селах, а тепер і в містах самогон варять бочками…".

 

23 січня 1976

Валентин Шешурин у рибінспекції дістав путівку на ловлю вудками риби у Софіївському лимані. Їздили автомашиною "Жигулі" втрьох - я, Валентин Ш. і інж. - електрик Микола Б. День був сонячний, тихий. Лиман спав під кригою здоровим міцним сном. І снилася йому молода вродлива весна і багате на сонце літо. А зараз пишається кригою, по якій ковзаються діти і сидять над ополонками рибалки. Навколо таємничий зимовий пейзаж білого лиману. Повітря, настояне на колишніх снігопадах і морозах, пахне якимсь особливим тонким запахом, воно бринить. Чути гуркіт криголама, який торує морську дорогу для кораблів, що вервечкою пливуть за ним.

Ось із села прийшов столітній дід, щоб наловити риби на юшку. Він у старому на ваті одязі, у старій солдатській шапці-вуханці і в гумових чоботях. Він тягне дитячі саночки, на яких невеликий кошик із підкормкою для риби, металевий лом, щоб робити ополонки в кризі, і термос із чаєм. Морозу немає, починається відлига. Дідусь комусь тепло посміхається: може, рибалкам, яких бачить, а може, чарівному лиманові і сонцю, за якими стужився, але отої усмішки вистачає на всіх. Ваша душа набирає світлої висоти і ви також посміхаєтесь. Ви ще не знаєте, що з вами сталося, але вже відчуваєте у собі приємне душевне світло.

Риба на наші гачки не йшла. Утрьох зловили не більше кілограма, але втіху від ловлі риби одержали велику, гарно відпочили. Підвечір пішов дощ і ми поспішили виїхати на асфальтовану дорогу, але не встигли.

Недоїхавши метрів триста до шосейної, машина забуксувала на грунтовій розкислій дорозі.

Пізній вечір. Окраїна села Софіївки. Довкола ні машин, ні людей, щоб хтось допоміг у негаданій біді. Далеко в селі загавкала собака. До крайньої хати підїхав самоскид. Микола Б. пішов туди. За півгодини приводить гурт людей, які буквально на руках винесли машину з багна, і ми вже без пригод доїхали додому. У дорозі М.Б. розповів: коли він прийшов на подвір'я садиби, де стояв самоскид, то побачив, що у хаті люди сидять за святковим столом - справляють якесь родинне свято. Водієві самоскида, який допивав чарку, представився працівником ДАІ і сказав, що в автомашині, яка загрузла на околиці села, сидить начальник ДАІ Скачков, і він просить допомогти йому вибратися на асфальт. Поскільки водій був п'яний і не міг керувати автомашиною, то гості зголосилися гуртом іти й допомогти начальникові ДАІ. Що й зробили.

Бог не без милості, козак не без долі.

 

6-14 лютого 1976

Мав службове відрядження у Москву. Супроводжував рефрижератор "Аlka", завантажений вином, за яке у Москві від "закритої організації" повинен одержати дефіцитні канцелярські товари для винрадгоспів (папір для письма, друкарські машинки "Москва", "Україна", "Бистрина" тощо). Коли виїхав із Херсона, морозу не було. Він дав знати про себе у північних областях України. Оскільки я на ногах мав літні взувачки, а кабіна авто не опалювалася, то ноги померзли, мене почало морозити. Із Харкова у Москву їхав поїздом, доручивши вантаж водіям, яких я добре знав як порядних людей. Квитків у касі на Москву не було. Довелося касирші показати пляшку вина. Квиток знайшовся. До відходу потяга мав вільних сім годин. Я встиг сходити до театру й подивитися "Сотворіння світу", від якого одержав велике естетичне й моральне задоволення. Блискуча постановка, оригінальна затушована сатира на партійних чиновників. У символах та художніх образах легко вгадуються "земні боги". Позивні Москви, коли "бог" вирішив зійти на землю й подивитися на результ своєї праці, вказували адресу Кремля.

Прибувши вранці до Москви, одразу пішов шукати для себе і водіїв місця в готелях. Але вільних місць не було. Лише по обіді за дві пляшки марочного вина одержав місце в готелі "Ярославська", а пізніше за нову дотацію вином і місця для водіїв.

Водії розповіли, що як тільки виїхали за межу України, то не мали відбою від російських інспекторів ДАІ, - на кожному посту вимагали "два пузирька" (дві пляшки вина), коли відмовлялися давати, вони телефонували до наступного поста ДАІ і там уже вимагали вдвічі більше. Воістину широка російська натура, "душа нараспашку".

Чоловіка, якому я повинен був здати вино, у Москві не було. Буде наступного дня. Отже, вільного часу мав багато, і я поїхав до магазину "Жигулі" з наміром придбати дефіцитні свічки для автомашини. Свічки продавали, але черга була величезна. Комплект свічок у магазині коштує 6 руб., а на вулиці біля магазину - 15.

У кінотеатрі "Россия" дивився "Дерсу Узала". Фільм не сподобався.

Дуже прозаїчний і вилизаний. У палаці Радянської Армії дивився виставу "Раскинулось море широко..." Радянський шаблон. Даремно втратив час. Наступного дня провідав двоюрідного брата Віктора.. Він майор, працює в закритому інституті нервопсихології. Зайшла мова про дисидентів. Він сказав, що шизофренію інакшемислячих визначають за тестами, але швидко похопився, стишив голос (стіни мають вуха). Із ним ходив у ліс на лижах. Ходили довкіл дачі Папаніна. Дача займає площу 11 гектар лісу, огорожена високим дерев'яним парканом.

Закрите суспільство - деморалізоване страхом суспільство. Воно народжує страхопудів.

 

Сторінки

Скачати: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)