Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Олег Лиховид. Політичний компас виборця
Іван Немченко. Корсунські світанки
Вишиванка. Число 1
Анатолій Анастасьєв. В чарівному світі дитинства
Вісник Таврійської фундації. Випуск 6
Микола Швидун. Ти до мене прийшла
Дієслівна синоніміка в прозових творах Івана Багряного

У мові художнього твору синоніми - важливий стилістичний засіб. Вони сприяють точному і водночас образному відтворенню думки і являють собою яскраво виражений процес удосконалення засобів загальнонародної мови.

Проблеми дослідження лексичної синоніміки завжди перебували в полі зору вітчизняних мовознавців. Особливий інтерес викликає вивчення синоніміки художнього твору, бо це не тільки допомагає розкрити закономірності використання синонімічних засобів української мови письменником, але й дає багатий матеріал для поглибленого вивчення природи синонімів, для обґрунтування ще не розв'язаних теоретичних питань синонімії. Адже справжній майстер слова відчуває, яке слово здатне найточніше передати його думки й почуття.

В українському мовознавстві у вивченні лексичної синоніміки художніх творів, в яких не просто повідомляються факти, явища, події, вчинки осіб, а трансформується правда життя в художній домисел, передається через складну систему образів і мікрообразів, традиційно виробився поділ синонімів за такими принципами: 1) за характером і ступенем синонімічних відношень; 2) за характером додаткових значень.

У комплексі виражальних засобів художньо-образної конкретизації, характерної для художнього твору, неабияке значення мають дієслівні синоніми. Функціонально-семантичний аналіз дієслівних синонімів, дібраних із прозових творів Івана Багряного, здійснюється на основі цієї класифікації. Виокремлюються загальномовні й оказіональні (контекстуальні) синонімічні одиниці. З-поміж загальномовних синонімів виділяються: 1) семантичні синоніми, які відрізняються один від одного смисловими відтінками; 2) стилістичні синоніми, диференціююча функція яких реалізується в плані функціональному або емоційно-оцінному; 3) семантико-стилістичні синоніми, які характеризуються стилістичними відмінностями, смисловими відтінками, експресивністю.

Синонімічний ряд визначається як багатокомпонентна, відкрита, структурно-організована одиниця лексичної системи мови. Кожне слово ряду пов'язане з іншими інтеграційною семою й одночасно відрізняється від інших унікальністю своєї семантичної структури, складом тих компонентів, які становлять зміст. З одного боку, слова пов'язані одне з одним, а з іншого - протиставлені. Отже, синонімічні ряди репрезентують семантичні розбіжності інтеграційного типу.

Різні за "темою" ряди дієслівних синонімів підпорядковуються одній меті: акцентувати увагу на динаміці зображуваних подій, станів, відчуттів тощо. Дієслово, як відомо, найвиразніше відтворює в мові рух, процеси, зміни реального життя. Насиченість тексту твору дієслівною лексикою, зокрема синонімічною, є цілком очевидною й художньо вмотивованою.

Найширше в романах Івана Багряного представлений синонімічний ряд зі словом думати. Для вираження людської здатності пізнавати та осмислювати дійсність Іван Багряний використовує такі синоніми:

1.Загальномовні семантичні: думати, міркувати, мислити, гадати, зважувати, довідатися.

2.Загальномовні семантико-стилістичні: розважати, розсуждати, думати-думати, прийти в голову, думка кружляє, думки рояться.

3.Оказіональні: стрелити в голову, думки блукають, думки товчуться.

Центральне слово думати - "розмірковувати над чим-небудь" (СУМ, т.2, с.434) позначає процес мислення, що постійно відбувається у свідомості людини. Процес, результатом якого є думка, має здебільшого мимовільний характер.

Значення синоніма міркувати - "заглиблюватися думками в що-небудь" (СУМ, т.4, с.746) є більш специфічним. Міркувати позначає розумову дію, під час якої до уваги беруться різні варіанти думки, що має привести до логічно обґрунтованого судження. Це слово вживається автором у випадку, коли літературний герой потрапляє у якусь проблемну ситуацію.

Дієслово мислити означає "міркувати, зіставляючи явища об'єктивної дійсності і роблячи висновки" (СУМ, т.4, с.718) на відміну від думати, гадати, міркувати містить вказівку на дуже високі розумові, інтелектуальні здібності особи.

Лексему гадати у значенні "думати, розмірковувати, міркувати" (СУМ, т.2, с.10) письменник використовує для відтворення ситуації, в якій людина постає перед необхідністю розв'язати якусь проблему, що на перший погляд є зрозумілою, а проте, містить щось таке, що його не можна одразу з'ясувати. Для того, щоб знайти вихід, суб'єкт повинен знайти спосіб, шлях розв'язання проблеми. Ідея способу виникає у вигляді здогадки, припущення.

Префіксальні синоніми роздумувати, обмірковувати сильніше виявляють ознаки дії, ніж споріднені з ними безпрефіксальні утворення.

Наведені синоніми різняться між собою такими основними ознаками:

1) характером здійснення мислительної дії; 2) інтенсивністю і глибиною дії; 3) тривалістю; 4) участю волі у виникненні думки; 5) наявністю відносної частки впевненості й припущення у складі думки; 6) характером ситуації, що є предметом думки; 7) стилістичним компонентом.

Найрозгалуженішим синонімічним рядом є синонімічний ряд із домінантою говорити. Для вираження поняття "передати словами думки, почуття, повідомляти про щось" у творах І.Багряного слугують такі синоніми:

1.Загальномовні семантичні: говорити, казати, мовити, промовити, сичати, шепотіти, зойкнути.

2.Загальномовні семантико-стилістичні: балакати, гомоніти, бурчати, мурмотіти, хрипіти, гарчати, гриміти, ректи, обронити слово.

3.Оказіональні: пекти, втнути, тюкнути, журитися, злоязичити, жувати слова.

Це переважно загальномовні семантичні синоніми. Вони дозволяють авторові відтворити різноманітні особливості здійснюваного мовленнєвого акту. Група семантико-стилістичних синонімів представлена розмовними, просторічними, знижено-емоційними, застарілими дієсловами.

При укладанні синонімічного ряду з центральним словом говорити керувалися концепцією В.С.Ільїна: визначаючи синонімічний ряд, треба брати здебільшого широке коло понять, об'єднаних тим чи тим основним спільним моментом. Така організація матеріалу дає змогу уникнути розпорошення на дрібні гнізда, що могло б звестися до сухих схем об'єднаних синонімів. Тобто, у межах синонімічного ряду з домінувальним словом говорити можуть бути і такі дієслова, як: бурмотіти, муркотіти, верзти, просторікувати тощо, хоча вони позначають вужчі поняття: "говорити щось невиразно", "говорити щось нерозумне, беззмістовне", "багато, але беззмістовно говорити".

Найширше представлений синонімічний ряд зі словом сердитися. Для вираження стану людини, коли вона відчуває роздратування різної сили і характеру вияву його, в досліджуваних романах уживаються такі синоніми:

1. Загальномовні семантичні: сердитися, злоститися, гніватися.

2. Загальномовні семантико-стилістичні: сатаніти, яритися, злість бере.

3. Оказіональні: вибухати, кипіти, клекотіти.

Синоніми відрізняються один від одного такими основними ознаками: 1) характером емоції, її інтенсивністю, глибиною, тривалістю; 2) причинами, які викликають емоцію; 3) зовнішнім виявом емоції; 4) особливим компонентом; 5) стилістичним компонентом.

Синонім сердитися "бути в стані гніву, роздратування, гніватися" (СУМ, т.9, с.132) позначає найменш інтенсивну і найменш глибоку емоцію, яка може залишитися в душі людини довгий час.

Для відтворення стану нервового збудження, що супроводжується почуттям сильного обурення, автор користується експресивно виразним синонімом гніватися.

Дієслово-синонім казитися із значенням "впадати в лють" письменник використовує тоді, коли хоче відтворити надзвичайно сильну емоційну реакцію особи на чиїсь зовсім незначні дії, вчинки.

Як бачимо, завдяки різноманітним синонімічним засобам автор передає найтонші зміни основного поняття, висловлює своє ставлення до зображуваного.

Синоніми, які належать до синонімічного ряду з домінантним словом чекати, письменник використовує для позначення ситуації, коли суб'єкт, знаючи або передбачаючи, що може відбутися якась несподівана подія, перебуває в стані внутрішньої готовності до неї. Для вираження поняття чекати у романах І.Багряного зафіксовано такі синоніми:

1. Загальномовні семантичні: чекати, ждати, дожидати, очікувати

2. Загальномовні семантико-стилістичні: чигати.

3. Оказіональні: полювати, обернутися в слух.

Синоніми відрізняються один від одного такими основними ознаками: 1) характером очікуваної події; 2) інтенсивністю дії; 3) тривалістю очікування; 4) особливим компонентом.

Дієслово чекати - "перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимсь, розраховувати на появу, прихід кого-, чого-небудь" (СУМ, т.11, с. 290) характеризується універсальністю вживання.

Ждати виступає абсолютним семантичним відповідником до дієслова чекати в більшості контекстів, однак І.Багряний значно рідше послуговується цим словом у тих контекстах, де є вказівка на місце очікування, тобто йдеться про фізичне очікування.

Дієслово дожидати, вказуючи на тривале очікування когось або чогось сподіваного, виражає впевненість у здійсненні очікуваної події і характеризується більшою інтенсивністю.

Синонім сподіватися зі значенням "чекати кого-, що-небудь; дожидати" (СУМ, т.9, с.556) вживається тоді, коли треба передати не тільки сам процес очікування, а й надію на прихід, здійснення чогось.

Виражаючи значення "робити кроки, пересуватися в просторі" письменник використовує синонімічні одиниці зі стрижневими словами: іти і бігти.

Основним, звичайно, є ряд із центральним словом іти. Члени цього ряду не тільки називають, а й деталізують позначуваний денотат, іноді надаючи йому при цьому позитивну або негативну характеристику. З цією метою вжито такі синоніми:

1. Загальномовні семантичні: іти, ступати, виступати, прямувати, простувати, просуватися, пробиратися, ходити, походжати, блукати, кружляти, розходитися, тупцяти, метушитися, метатися, піти, рушити, податися; відступати задки; забиратися в ..., заглиблюватися в ...

2. Загальномовні семантико-стилістичні: брести, тинятися, никати, плутатися, дряпатися, плентатися, сунутися, лізти, перти (напирати), пхатися, посунути, забиратися, мандрувати; утікати, збігати, бігти, рватися, наздоганяти, гнатися, спускатися, скотитися; спотикатися, розганятися, тягтися, кинутися за.., ноги несуть, забиратися (в гори).

3. Оказіональні: борсатися, дертися, (прогонисто) викидати уперед то одну, то другу ногу; стукати по твердих плитах підборами; випрямляти ноги; вибивати каблуками ток-ток-ток; виплітати доріжку просування вперед.

Характеризуючи дію з домінантною лексемою іти, І.Багряний надає перевагу загальномовним синонімам.

Значна кількість стилістично маркованих синонімічних одиниць ряду, що активно функціонують не тільки в мові персонажів, але й у мові автора, є стилістично вмотивованими.

Звертає на себе увагу суттєве збільшення порівняно з іншими тематичними групами оказіональних синонімів, котрі є важливим засобом посилення експресії вислову. Оказіональним синонімічним одиницям мови художніх творів властива одноразовість уживання, що зумовлено індивідуальним характером переносно вжитих слів чи конструкцій залежно від конкретного зв'язку з певним контекстом. Оказіональні синоніми властиві насамперед авторській оповіді, оскільки часто є ефективним засобом авторської характеристики зображуваного.

Заслуговує на увагу й те, як письменник вживає інші ряди дієслівних синонімів. Наприклад, навколо дієслова впасти групуються синоніми здебільшого з яскравим стилістичним забарвленням: гепнутися, обемберитися, вхопити сторчака.

Уживання переважно знижено-емоційних синонімів зумовлено контекстом. У мові персонажів вони є своєрідною реакцією на події або вчинки людей.

Суттєвою ознакою мови художніх творів Івана Багряного є багатство дієслівних синонімічних засобів відображення. Змодельовані синонімічні ряди являють собою окремі лексико-семантичні мікрогрупи в складі лексико-семантичних груп інтелектуально-аналітичної діяльності людини, мовного акту, емоційних станів, вольових процесів та переміщення в просторі. Найпоширенішими є синонімічні ряди змішаного, комплексного типу. За характером зв'язку між компонентами переважають такі синонімічні ряди, що об'єднують однослівні і фразові синоніми, пов'язані між собою і як синонімічний ланцюг, і як синонімічне гніздо.

Синоніми в межах окремого ряду характеризуються різними семантичними й стилістичними нюансами, крім того - неоднаковою частотністю, сполучуваністю і ступенем маркованості компонентів. Абсолютні синоніми - рідкісне явище як в авторській оповіді, так і в мовних партіях персонажів. Основними у структурі проаналізованих рядів є загальномовні нейтральні синонімічні одиниці. Вони активно функціонують як у мовленні автора, так і в мовленні персонажів, забезпечують правдивість, точність, чіткість, лаконічність вислову.

Наявність у мовній тканині творів великої кількості стилістичних синонімів пояснюється не лише специфікою роману як жанру художньої літератури, який передбачає соціальну різномовленість та індивідуальне різноголосся, чи бажанням письменника якомога точніше відтворити різнобарв'я народної мови. Стилістичні синоніми є важливим засобом оцінної характеристики, вони допомагають виявити ставлення мовця до описаного. Для кожної конкретної ситуації письменник вибирає саме ті синонімічні одиниці, які передали б необхідні відтінки, допомогли авторові реалістично відтворити мову персонажів, дати їм належну характеристику, змалювати різні події, вчинки персонажів. Це досягається насамперед уживанням розмовних і просторічних синонімів.

Синонімічні одиниці книжного характеру відрізняються від усіх інших синонімів своєю піднесеною експресивно-стилістичною характеристикою. Їм властивий відтінок урочистості, поетичності. Основною сферою вживання книжних синонімів у досліджуваних романах є авторське мовлення.

Меншою мірою І.Багряний використовує синоніми, які належать до застарілої лексики. Залежно від задуму автора, зображуваних характерів синоніми-архаїзми набувають нових семантичних і конотативних відтінків.

До диференційних ознак мовного стилю автора можна віднести широке використання росіянізмів, уведення яких на сторінки романів пояснюється бажанням автора достовірно відтворити мовлення зображених у творах персонажів. Проте росіянізми часто вживаються і в авторському мовленні без виразної стилістичної настанови, напр.: загнусавити, зашагати та ін.

Мова романів характеризується багатством оказіональних синонімів, що є важливим засобом посилення експресії вислову. Оказіональним синонімічним одиницям мови художніх творів письменника властива одноразовість уживання, що зумовлюється індивідуальним характером переносно вжитих слів чи конструкцій залежно від конкретного зв'язку з певним контекстом. Для одержання рівнозначного стилістичного ефекту оказіональні синоніми інколи використовуються в подібних контекстах. При цьому оказіональні фразові стилістичні одиниці письменник уживає здебільшого в оновленому, зміненому складі. Оказіональні синоніми передусім властиві авторській оповіді, оскільки часто є ефективним засобом авторської характеристики зображуваного.

Специфічними рисами індивідуального стилю Івана Багряного є широке використання синонімічного багатства української мови; пріоритетне використання загальномовних синонімів; активне функціонування фразових синонімічних одиниць; значна кількість оказіональних синонімів.

 

Література

1. Багряний І. Тигролови. - К.: Молодь, 1991. - 264с.

2. Багряний І. Сад Гетсиманський. - К.: Час, 1991. - 512 с.

3. Сучасна українська літературна мова (за ред. М.Я.Плющ). - К.: Вища школа, 2001. - С.124-125.

4. Словник української мови в 11 т. - К.: Наукова думка, 1970-1980.

5. Українська мова. Енциклопедія. - К.: Вид-во "Українська енциклопедія" ім.М.П.Бажана, 2004. - С.585-589.

 

Персоналії: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!





Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)