Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вишиванка. Число 2
Михайло Гончар. Селянський повстанський рух на Півдні України: (1918-1921)
Вишиванка. Число 1
Микола Василенко. Уламки імперії
Олексюк О.В. Поетика творів Миколи Братана
Ігор Проценко. Мої дороги
Драматургія І.С.Нечуя-Левицького як визначне явище української літератури

Ювілеї
До 175-річчя І.Нечуя-Левицького


Інна Зелена


Драматургія І. С. Нечуя-Левицького як визначне явище української літератури

В історії української культури І. Нечуй-Левицький займає видатне місце. Вийшовши на літературне поле, письменник збагатив зміст і форму творів, дав бличкучі зразки реалістичних жанрів. Він збагатив українську літературу новими образними засобами. Серед його творів - короткі оповідання, нариси, великі повісті й романи, побутові комедії, історичні драми, літературно-критичні й публіцистичні статті, театральні рецензії, етнографічні, історичні та мовознавчі праці. Письменник блискуче розвивав традиційну манеру оповіді, надаючи їй простоти, природності і влучності образних характеристик.
І. Нечуй-Левицький досяг визначних успіхів на терені художньої прози, але виявляв себе і як драматург. Скарбницю його драматичних творів складають комедії з міщанського побуту "На Кожум'яках" та "Голодному й опеньки м'ясо", історичні п'єси "Маруся Богуславка", "В диму та полум'ї".
П'єси "На Кожум'яках" та "Маруся Богуславка" подібні за тематикою та мають однакову конфліктну основу. Конфлікти обох творів розв'язуються вчинком морально-етичного плану.
Найбільш удалою є комедія "На Кожум'яках" (1875). У переробці М. Старицького вона набула більшої сценічності і досі під назвою "За двома зайцями" живе в українському театрі.
Дія розвивається навколо двох центральних героїв: Єфросини та її жениха Гострохвостого. Решта персонажів уплітається в сюжет у процесі розвитку подій і служить лише загостренню конфліктів між головними постатями [2, с. 82].
До дочки Сидора Рябка, що живе на Кожум'яках та має крамницю на Подолі, сватається молодий вродливий цирульник Гострохвостий. Сидір та його дружина Євдокія задоволені тим, що їхнім зятем буде така ж "порядна й освічена людина", як і їх дочка. Але Гострохвостому потрібне лише придане дівчини. Тим часом він уподобав двоюрідну сестру Єфросини Олену і, щоб задобрити її сварливу матір Горпину, заручився з нею. Та в день призначення весілля Оленчина мати все ж викрила пройдисвіта і перешкоджає одруженню Гострохвостого та Єфросини.
Потворне, примітивно-знедуховлене існування міщан у комедії засуджується дотепно, гостро. І. Нечуй-Левицький знову і знову прагне ствердити необхідність органічного зв'язку сучасної йому людини з народною етикою, з тими моральними принципами, які правлять за основу сімейного щастя.
Картину міщанського побуту являє собою і п'єса "Голодному й опеньки - м'ясо" (1887).
За темою комедія близька до попередньої п'єси. В основі сюжету - комічна ситуація: двоє молодих чиновників мешкають і харчуються в міщанки, яка має власний будинок і різницю. Вони неспроможні прохарчуватися на свій заробіток і великою мірою залежні від своєї хазяйки, якій заборгували за два місяці. В зв'язку з цим відбувається ряд комічних сцен. Зрештою, за порадою Скрипчинського Солодкевич одружується з Мочульською, бо "...голодному й опеньки - м'ясо".
Дія відбувається в Києві на Глибочиці протягом одного дня. У двох невеличких діях автор показує побут колезьких реєстраторів, і хоч він і словом не обмовляється при цьому про соціальну сторону питання, але соціальний мотив звучить тут виразно. І. Нечуй-Левицький висмією користолюбні дії чиновників, засуджує вторгнення у сферу інтимних стосунків почуттів зиску, матеріального розрахунку.
Звичаї міщанства та характери розкриваються в комедійних ситуаціях, гумористичний колорит яких детермінується ідейним змістом твору. Побутові картини подані автором як засіб психологічного вмотивування вчинків дійових осіб: злиденні умови життя призвели до морального занепаду. Отже, конфлікт п'єси має помітне соціальне звучання.
Історична тема була близька І. Нечуєві-Левицькому. Велику цінність для української літератури становлять романи "Князь Єремія Вишневецький", "Гетьман Іван Виговський", патріотична казка "Запорожці".
Цікавими для розгляду є й п'єси на історичну тематику "Маруся Богуславка" (1875) та "В диму та полум'ї"(1911).
У драмі "Маруся Богуславка" митець використав один з найвідоміших сюжетів народних дум та історичних пісень, у яких відтворено часи нападів турецько-татарських військ на Україну. І. Нечуй-Левицький зберіг основну сюжетну лінію, розширивши часопростір п'єси та збагативши його новими образами. Провідний мотив оперети - прагнення до волі та палка любов до рідної землі. Митець показує, що розкоші та багатства не здатні замінити щастя на рідній землі. Тому самогубство головної героїні сприймається закономірно - без батьківщини любов неповна, на чужині - тільки відчай та згуба [1, с.121].
У п'єсі "В диму та полум'ї" на історичному тлі І. Нечуй-Левицький показує соціальний конфлікт між гетьманом І.Виговським та його однодумцями - старшиною, що намагаються "втиснутися знову на Україну, покласти на наш віз хвостика, а потім лапку, а потім сісти та й зіпхнути козаків з воза, а хлопів запрягти в ярмо та до панщини" [1, с.122], з одного боку, і козаками, очоленими сотником Остапом Золотаренком, з другого боку.
Слід сказати, що драми та комедії І. Нечуя-Левицького, становлять невеликий за обсягом пласт його художньої творчості, але мають неабияку мистецьку цінність. Письменник зробив значний унесок у цих розвиток жанрових форм, збагативши новими ідеями, актуальною проблематикою та яскравими характерами.
Література
1. Іванченко Р. Іван Нечуй-Левицький. Нарис життя і творчості. (Літературний портрет) / Р. Іванченко. - К.: Дніпро, 1980. - 147 с.
2. Походзіло М. У. Іван Нечуй-Левицький: Літературний портрет / М.Походзіло. - К.: Держлітвидав України, 1960. - 119 с.
Автор: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Яндекс.Метрика


Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)